Характеристика Атлантичного океану за типовим планом Типовий план: 1. Географічне положення (щодо екватора, нульового меридіану , материків та інших океанів, особливості берегової лінії , перелічити моря , затоки , протоки , острови) 2. Геологічна будова та рельєф дна ( як утворився , які літосферні плити та основні форми рельєфу дна, середні та максимальні глибини) 3. Клімат (кліматичні пояси , основні типи клімату ) 4. Властивості океанічної води( температура, солоність , течії в океані) 5. Органічний світ 6. Ресурси , їх використання та збереження ( біологічні, мінеральні, енергетичні, реакційні , водні)

1)Екватор перетинає Атлантичний океан приблизно по середині, отже океан розташований і в північній і в південній півкулі.

Нульовий меридіан перетинає Атлантичний океан, і океан розташований і в східній і в західній півкулях, однак більша його частина розташована в західній півкулі.

До відповіді прикріплено карту, на якій я позначила Атлантичний океан (з його басейном) та умовні лінії, які згадуються у питанні.

2) Рельєф дна визначає значний вплив на процеси, що відбуваються в глибинах вод Світового океану. Незважаючи на успіхи, досягнуті останнім часом, дно океанів досліджено ще явно недостатньо, а головне, вкрай нерівномірно. Місцями на величезних обширах південної півкулі немає жодного проміру. Однак наявних даних достатньо для визначення загальних закономірностей будови дна, характеру рельєфу дна океанів та морів. По цим матеріалам створено велику кількість карт самого різного виду та призначення.

3)Кліматичні пояси – величезні території, в межах яких основні показники клімату майже не змінюються.

Території, де повітряні маси змінюються за сезонами двічі на рік, належать до перехідних кліматичних поясів. У назвах перехідних поясів з'являється префікс “суб”, що означає “під”, тобто під основним поясом. Перехідні кліматичні пояси розташовані між основними поясами. Їх 6: 2 субекваторіальних, 2 субтропічних, 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний).

4)Солоність в пріекваторіальних широтах – 35‰.

Простежується зміна солоності з глибиною: на глибині 100-200 м. вона становить 35,4‰, що пов’язано з підповерхневим плином Ломоносова. Встановлено, що солоність поверхневого шару не збігається у ряді випадків з солоністю на глибині.

Різкі перепади вмісту солей гаються і при зустрічі різних по температурі течій. Наприклад, на південь від о. Ньюфаундленд при зустрічі Гольфстріму і Лабрадорської течії на незначній відстані солоність падає від 35‰ до 31-32‰.

5)Органічний світ Атлантики бідніший на різноманітні види, ніж органічний світ Тихого океану. Причина цього – відносна його молодість, а також сильне похолодання клімату під час останнього заледеніння.

Однак при невеликому числі видів кількість риб та інших тварин в Атлантиці значно більше. Шельфів і підняттів дна тут більше, ніж в Тихому океані. Багато зручних місць для нересту донних і придонних риб, у тому числі промислових (тріски, оселедця, морського окуня тощо), що мешкають в основному в помірному поясі. У теплих водах риб менше, але число видів велике (тунці, меч- риба, акули). У полярних водах мешкають кити і тюлені.

Як і в Тихому океані, в Атлантичному представлені майже всі природні пояси. У північному субтропічному поясі розташоване унікальне за своєю природою Саргасове море – море без берегів. Його межами служать течії. Температура і солоність вод моря вище, ніж в оточуючих його океанічних водах. На синій поверхні моря зелено-бурими плямами виступають невеликі пучки саргасових водоростей. Своєрідні природні комплекси внутрішніх морів Атлантичного океану.

6)Біологічні ресурси океанів - риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно 35 млрд. тонн.

Объяснение:

Европу обычно делят на Северную и Южную, Западную и Восточную, а также Центральную. Деление это довольно условно, тем более, что здесь вступают в действие не только чисто географические, но и политические факторы. Некоторые страны, в зависимости от точки зрения, могут причисляться к различным группам государств. 

В советское время деление Европы на Восток и Запад имело зачастую политическую окраску — к Восточной Европе относили ГДР, Польшу, Чехословакию, Венгрию, Румынию, Болгарию, Албанию, Югославию и СССР — страны социалистические, или, как их ещё называли, «страны народной демократии». К Западной Европе относились все остальные государства. При этом Испания, Португалия, юг Франции, Италия, Мальта, Кипр, Греция и Турция также назывались Южной Европой, а Исландия, Норвегия, Швеция, Дания и Финляндия — Северной. 

Приморскими государствами называются государства, которые омываются водами морей и океанов. Имейте в виду, что обычно моря сообщаются с мировым океаном через проливов (например, Средиземное, Чёрное и другие) и носят это название правильно. Менее законно придаётся оно мелким морям или пресным озёрам (например, Каспий (Каспийское море), Арал (Аральское море)). Т.е. В зависимости от наличия связи с другими морями или Мировым океаном внутренние моря разделяют на изолированные (замкнутые - Мертвое, Аральское моря) и полуизолированные (полузамкнутые), например, Балтийское, Азовское моря). Фактически изолированные моря являются озёрами.

Континентальными государствами называются государства, которые не имеют выхода к морю.

Островными государствами называются государства, которые расположены на островах. Страны-архипелаги и полуостровные государства – это государства, которые расположены на архипелагах и полуостровах соответственно.  

Если мы пользуемся таким разделением по географическому положению, то делаем вывод, что если страна и имеет выход к морю, но она расположена на острове, полуострове или архипелаге, то она уже не относится к приморским. Поэтому будьте внимательны относительно того материала, который преподают вам.

К приморским государствам в Азии относятся: Бангладеш (Бельгийский залив), Израиль (Средиземное море), Ирак (Персидский залив), Иордания (залив Акаба), Иран (Персидский и Оманский заливы), Китай (Западные моря Тихого океана), Кувейт (Персидский залив), Ливан (Средиземное море), Пакистан (Аравийское море), Сирия (Средиземное море), Россия (Омывается водами Тихого и Северного Ледовитого океанов, а также Балтийским, Черным, Азовским морями Атлантического океана), Египет (страна двух материков).

К континентальным государствам Азии относятся: Азербайджан, Армения, Афганистан, Бутан, Казахстан, Киргизия, Лаос, Монголия, Непал, Таджикистан, Туркмения, Узбекистан.