Установіть відповідність між тваринами та природною зоною яка є середовищем їх основания​

Путора́на[2][3][4][5] — сильно расчленённый горный массив (плато), расположенный на северо-западе Среднесибирского плоскогорья.На севере и западе плато обрывается крутым уступом (800 и более м), в то время как южная и восточная части характеризуются пологими склонами. Максимальная высота плато — 1701 м, среди высочайших вершин горы Камень (1701 м), Холокит (1542 м), Котуйская (1510 м). На севере плато Путорана граничит с Таймыром. Название Путорана в переводе с эвенкийского означает «озёра с крутыми берегами».[источник?]

Площадь плато составляет 250 тыс. км² (сравнима с территорией Великобритании).

На территории плато расположен Путоранский заповедник, признанный ЮНЕСКО памятником Всемирного наследия.

Административно плато расположено на северо-западе Красноярского края, занимая территорию Таймырского Долгано-Ненецкого и Эвенкийского муниципальных районов. Ближайший крупный населённый пункт — город Норильск.

Клімат і води. У розподілі температури вод Індійського океану також чітко простежується зональність. З віддаленням від екватора і тропіків до високих широт води стають дедалі холоднішими. Прибережні тропічні води Індійського океану найтепліші у Світовому океані. Так, температура вод у Червоному морі та Перській затоці становить +34°С — +35°С, а біля берегів Антарктиди — -1,8°С.
Від температури води залежить і температура повітря. Найкраще повітря прогрівається в екваторіальних і тропічних широтах, де його температура впродовж року становить +27°С — +32°С, а на півночі Аравійського моря і Бенгальської затоки влітку досягає +40°С.
Широтна зональність добре помітна також і в розподілі атмосферних опадів над океаном. В екваторіальних широтах тут випадає за рік близько 3 000 мм опадів. У районі тропіків — у Червоному морі, Перській затоці, на півночі Аравійського моря — їх кількість не перевищує 100 мм за рік.
Співвідношення опадів і випаровування впливає на солоність вод Індійського океану. Якщо на екваторі вона становить 34%о, то у тропічному поясі — 37%о. У Червоному морі, де сухі гарячі вітри з материка зумовлюють надзвичайно високу випаровуваність гається найвища солоність океанічних вод у світі — близько 42%о.