треба природа 5клас. З додаткових джерел дізнатися про інші приклади пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

1. Значення пристосування організмів для їх виживання

В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може. Такими умовами є певний хімічний склад середовища, температурний і світловий режими тощо.

Завдяки добору виживають організми, найкраще пристосовані до навколишнього середовища, але пристосування завжди мають відносний характер. Достатньо незначної зміни навколишнього середовища, і ті ознаки, що були корисними в попередніх умовах, втрачають своє пристосувальне значення.

Уссурійський тигр має захисне забарвлення, добре ховається в заростях улітку, але взимку, коли випадає сніг, забарвлення робить хижака помітним. З настанням осені заєць-біляк линяє, але якщо випадання снігу затримується, побілілий заєць на темному фоні оголеного поля стає Добре помітним.

Ознаки організму навіть за тих умов, в яких вони збереглися добором, ніколи не досягають абсолютної досконалості. Так, яйце аскариди добре захищене від впливу отрут, але швидко гине від нестачі вологи і за високої температури. Отруйні залози - надійний захист багатьох тварин, але отрута каракурта, смертельна для верблюдів і великої рогатої худоби, зовсім не діє на овець і свиней. Отруйних змій поїдають їжаки, мангусти, деякі птахи. Стебла молочаю травоїдні ссавці не поїдають, але ці стебла залишаються беззахисними проти гусені молочайного бражника тощо. Добір завжди має широке поле діяльності для подальшого вдосконалення пристосувань.

Якщо умови змінюються, то пристосування, які раніше були доцільними, перестають бути такими. Тоді з'являються нові пристосування, а форми, які раніше були "доцільними", вимирають.

Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і гальмувати старі у відповідь на зміни в середовищі.

2. Адаптація в природі, її різновиди

Адаптація в біології - анатомічна структура, фізіологічний процес, або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в процесі еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму. Термін "адаптація" також інколи використовується як синонім природного відбору, але більшість біологів не схвалюють такого використання.

Ефект адаптації може бути показаний на протязі геологічного проміжку часу, або на протязі життя одного індивіда чи групи.

Організми, що адаптовані до свого оточуючого середовища, здатні до наступних дій:

Отримувати повітря, воду, їжу та поживні речовини;

Пристосовуватись до фізичних характеристик оточуючого середовища, таких як температура, освітленість та вологість;

Захищатись від природних ворогів;

Розмножуватись;

Реагувати на зміни оточуючого середовища.

Адаптації - це б, завдяки якому живий організм відповідає на тиск навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної адаптації називається акліматизацією.

Види

Адаптації можуть бути структурними, фізіологічними, або адаптаціями поведінки.

Структурні адаптації - це спеціальні частини організму, що допомагають йому виживати в природніх умовах. Наприклад, такими адаптаціями можуть бути колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів.

Адаптації поведінки - це відозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі. Наприклад, це можуть бути умовні або безумовні рефлекси.

Фізіологічні адаптації - це системи всередині організму, що дозволяють виконувати деякі біохімічні або фізіологічні процеси - секрецію яду, підтримання температури тіла, нейтралізацію токсинів при травленні і т. ін.

Підвиди

Маладаптація

Можливою є ситуація, коли деяка перевага, що її надає адаптація, з часом зменшується, аж до стану, коли минула адаптація стає шкідливою для виживання виду. Таке явище відомо під назвою "маладаптація", і може зустрічатись серед рослин, тварин або людей в таких областях як біологічні процеси, психологія, та безумовні рефлекси.

Акліматизація

Існує велика різниця між адаптацією та зовнішньо схожою на неї акліматизацією. Адаптація виникає та стабілізується на протязі поколінь, що змінюють одне одного; акліматизація ж відбувається на проміжку часу всередині життєвого циклу однієї особини, і звичайно пов'язана з набагато менш критичними впливами оточуючого середовища.

Наслідки

Організми, що не можуть адаптуватись до навколишнього середовища, покидають його або вимирають. Термін "вимирання" в контексті адаптації означає, що доля організмів, що гинуть на протязі деякого проміжку часу, постійно перевищує долю організмів, які народжуються, і цей проміжок часу достатньо великий для повного вимирання популяції.

Загалом природний добір постійно вдосконалює адаптації, спричинює певну впорядкованість живих систем, створює різноманітність форм життя.

Комплексное воздействие сельского хозяйства на природную среду складывается из значительного числа факторов воздействия растениеводства и животноводства применительно к конкретным физико-географическим особенностям регионов.
Значимость и степень влияния отдельных факторов сильно варьируют на территории России вследствие широкого разнообразия типов сельскохозяйственного использования земель, природных и исторических условий формирования экологической ситуации в различных регионах.Состав, размещение и чередование сельскохозяйственных культур во многом характеризуют степень влияния сельского хозяйства на природную среду возделывания сельскохозяйственных культур (пропашные или сплошного сева) определяет степень незащищенности поверхности почвы и подверженности ее водной и ветровой эрозии. Поэтому в качестве первого по значимости среди факторов воздействия можно рассматривать коэффициент эрозионной опасности сельскохозяйственных культур. Вторым фактором является количество и тип вносимых удобрений, компенсирующих вынос питательных веществ эрозионными процессами и культурными растениями. С ним связана проблема загрязнения окружающей среды и продукции земледелия нитратами и другими высокотоксичными веществами. Кроме того, использование удобрений приводит к накоплению в почвах других вредных веществ и элементов. Например, применение фосфорных удобрений сопровождается накоплением в почвах фтора, стронция и урана.Практикуемые во многих регионах России системы животноводства таковы, что пастбищные угодья деградируют, ухудшаются почвозащитные свойства и развиваются эрозионные процессы. Поэтому в интегральной оценке воздействия сельского хозяйства для многих регионов России важен показатель пастбищной нагрузки, учитывающий виды выпасаемого скота, степень дегрессии пастбищ, их урожайность и качество кормов.Воздействие тех или иных факторов сельскохозяйственной деятельности может усугубляться и природными факторами, такими как активная эрозия и дефляция.
В ряде районов России существенны последствия применения пестицидов и инсектицидов.
Оценка суммарного воздействия сельского хозяйства на природную среду должна учитывать вклад каждого из факторов воздействия растениеводства и животноводства на природную среду, наличие природных процессов усилить это негативное воздействие, и возможность накопления вторичных последствий воздействия, приводящих к деградации территорий и ухудшению экологической ситуации.

Для составления плана местности необходимо использовать глазомерную съемку местности. Существует несколько составления плана местности, и во многом выбор зависит от особенностей местности.
Этот составления плана местности считается довольно простым и используется в тех случаях, когда нет надобности указывать очень точные измерения направлений, расстояний и высот.Для подобной съемки не понадобятся сложные инструменты. Существует два проведения глазомерной съемки – полярная съемка, когда снимают с одной точки, и маршрутная съемка, когда двигаются по определенному маршруту.
На данном рисунке изображена та местность, по которой необходимо составить план на примере. Для этого необходимо определить место, которое позволит хорошо видеть весь участок местности.Именно с этого места необходимо проводить измерения составления плана местности называется полярным, потому что точку, из которой проводится съемка, принято называть полюсом.
Также надо подготовить лист картона или фанеры, к которому будет прикреплен компас. Этот лист называют планшетом. К листу прикрепляют компас так, чтобы полоса, которая соединяет точки 0 и 180° на шкале деления, находилась параллельно краю картона.Затем необходимо прикрепить лист бумаги к планшету и в верхнем левом углу прочертить линию север – юг. Она должна быть параллельна линии С – Ю на компасе.Выбор масштаба съемки зависит от назначения составления плана местности. Помимо этого вам понадобятся линейка, карандаш, циркуль, булавка и резинка.