Причина образования океанов

Бедность органического мира

Природа Океания крайне своеобразна прежде всего ввиду островного положения образующей её суши и разбросанности островов по обширной акватории Тихого океана. Отсюда — своеобразие рельефа островов, формы которого генетически связаны с геологическим строением, морфоструктурами дна океана, колебаниями уровня и физико-химическими свойствами его вод. Общая черта климата всех островов — океаничность, зависящая, однако, также и от близости Евразии и Австралии. Характерны обеднённость и (для более древних островов) высокий эндемизм флоры и фауны. Ландшафты островов меняются от экваториального до субтропического и умеренного (в Южном полушарии) географических поясов и зон (от зоны влажных экваториальных лесов до зоны широколиственных лесов умеренных широт) и отличаются неповторимым своеобразием природных комплексов в условиях океанического окружения. Для крупных гористых островов характерны высотная поясность ландшафтов и их резкие различия в зависимости от экспозиции склонов по отношению к влажным и сухим ветрам.

Сріблясто-білі метали широкого застосування. Саме такий колір мають уран, титан, нікель та алюміній. Усі вони надзвичайно корисні в різних галузях людської діяльності. Наприклад, уран і його сполуки застосовують як ядерне паливо на атомних електростанціях. Титан дає змогу отримувати речовини, з яких виробляють білила і гуму, штучне волокно і синтетичний каучук для шин тощо. Нікель використовують для виробництва так званої легованої сталі, що є міцнішою і стійкішою до зношування. Алюміній за масштабами застосування посідає друге місце після заліза та його сплавів. З цього легкого металу виробляють дріт і фольгу, будівельні конструкції та деталі літаків, його застосовують у суднобудуванні й космічній техніці.
Ртуть відома людству з давнини. її вміли отримувати ще в V ст. до н.е. у Межиріччі. Як використовувати руду ртуті (кіновар), описано в документах Давнього Китаю. До народження сучасної хімії ртуть вважали складовою частиною всіх металів, гадаючи, що її можна перетворити на золото. Лише в XX ст. фізики з’ясували, що під час ядерної реакції атоми ртуті дійсно перетворюються на атоми золота. Проте такий б отримання золота надто дорогий. Нині ртуть застосовують у медицині, в електротехнічній та гірничій промисловості, у приладобудуванні та металургії тощо.