1. Укажіть, яка з природних зон охоплює найбільшу в Україні площу.А зона мішаних лісів В степБ лісостеп Г тайга2. Природні комплекси, які змінені господарською діяльністю людини, називаються:А порушеними В ландшафтнимиБ природними Г антропогенними3. Типові грунти зони мішаних лісів України-це:А дерново - підзолисті В черноземиБ сірі лісові Г каштанові4. Виберіть із переліку природоохоронних територій національний парк:А Карпатський В КанівськийБ Медобори Г Азово - Сиваський5. Установіть послідовність розташування національних парків України з півночі на південь:А Азово - СиваськийБ ШацькийВ Подільські ТовтриГ Гомільшанські ліси6. Хребти Бескидів, Горган, Покутсько- Буковинський розташовані в:А Зовнішніх КарпатахБ Вододільно- Верховинський хребетВ Вулканічному хребті7. Найвищий масив Українських Карпат:А ГорганиБ Полонинсько - Чорногорський (масив Чорногора)В Рахівські гори8. В Укр., Карпатах озеро "закоханих" за походженням- завальне:А Синевир (989м), Б Бребенескул (1801м), В Несамовите (1750м)9. Клімат Українських Карпат:А помірний, вологий Б помірний, сухий В субтропічний середземноморський10. Давній вулкан Кримських гір (150 млн. років тому), в перекладі з тюркської - "Чорна гора"):А Ай- Петрі Б Карадаг В Аюдаг 11. Процес зростання міського населення та кількості міст і підвищення їх ролі в житті суспільства назив:А системою розселення В субурбанізацієюБ урбанізацією Г міською агломерацією12. Яка міграція зумовлює формування української діаспори:А еміграція Б імміграція ІІ. Завдання на встановлення відповідності. (Утворити логічні пари) за кожну вірну відповідь)1. Установити відповідність між статусом заповідної території та її назвою.А біосферний заповідник 1 МедобориБ природний заповідник 2 Асканія - НоваВ національний парк 3 Києво - Печерська лавраГ заказник 4 Молочний лиман5 Шацький2. Установити відповідність між назвами заповідних територій України та їх належністю до природних зон та природ., країн:1 Мис Мартьян А зона мішаних лісів2 Медобори Б зона степу3 Поліський В Карпатська гірська країна4 Асканія - Нова Г зона лісостепуД Кримська гірська країна3. Установити відповідність між заповідниками та територіями, де вони розташовані: А Карадазький 1 лісостепова зонаБ Горгани 2 Карпатська гірська системаВ Канівський 3 Кримська гірська система Г Єланецький степ 4 Українське Полісся Д Рівненський 5 степова зона 4. Установити відповідність між видами і назвами географічних об'єктів Азовського моря:1 Лиман А Арабатська Стрілка2 Затока Б Утлюцький3 Коса(острів) В Таганрозька 4 Річка Г КальміусД Керченська5. Установити відповідність між видами і назвами географічних об'єктів Чорного моря:1 Острів А Дніпровський2 Лиман Б Феодосійська 3 Затока В Джарилгач4 Порт Г Дніпро5 Річка Д Одеса Е Бирючий Острів6. Назвати причини еміграції ( виїзд за межі країни ​

1. Располагается в северной субарктической влажной географической зоне. Самая большая по площади ландшафтная зона России.

2. Климат суровый, зима продолжительная и холодная, в некоторых районах морозы дохоодят до 60 градусов. Лето теплое, но короткое. 

3. За длительную и холодную зиму почва глубоко промерзает, а весной оттаивает медленно. В некоторых зонах лежит слой вечной мерзлоты.

4. Лучше всего к условиям тайги при хвойные деревья. 

Например:

-ель

-сосна

-пихта

-кедр

-лиственница

5.Бурый медвндь, рысь, бурундук, куница, соболь, белка.

Барнаульский, Чулымский, Обский и др. Качество подземных вод этих горизонтов весьма различно. В большинстве случаев артезианские воды глубоких горизонтов минерализованы сильнее, чем залегающие ближе к поверхности. 
В некоторых водоносных горизонтах Обского и Иртышского артезианских бассейнов на глубине 1000-3000 м встречаются горячие соленые воды, чаще всего хлоридного кальциево-натриевого состава. Их температура от 40 до 120°, суточный дебит скважин достигает 1-1,5 тыс. м3, а общие запасы - 65 000 км3; такие напорные воды могут быть использованы для отопления городов, парников и теплиц. 
Подземные воды засушливых степных и лесостепных районов Западной Сибири имеют большое значение для водоснабжения. 
Поверхность Западно-Сибирской равнины дренируется многими тысячами рек, общая длина которых превышает 250 тыс. км. Эти реки выносят в Карское море ежегодно около 1200 км3 воды — в 5 раз больше, чем Волга. Густота речной сети не очень велика и меняется в разных местах в зависимости от рельефа и климатических особенностей: в бассейне Тавды она достигает 350 км, а в Барабинской лесостепи - всего 29 км на 1000 км2. Некоторые южные районы страны общей площадью более 445 тыс. км2 относятся к территориям замкнутого стока и отличаются обилием бессточных озер. 
Основные источники питания большинства рек — талые снеговые воды и летне-осенние дожди. В соответствии с характером источников питания сток по сезонам неравномерен: примерно 70-80% его годовой суммы приходится на весну и лето. Особенно много воды стекает в период весеннего половодья, когда уровень крупных рек поднимается на 7-12 м (в низовьях Енисея даже до 15-18 м) . В течение длительного времени (на юге - пяти, и на севере — восьми месяцев) западносибирские реки скованы льдом. Поэтому на зимние месяцы приходится не более 10% годового стока. 
Для рек Западной Сибири, в том числе самых крупных — Оби, Иртыша и Енисея, характерны незначительные уклоны и малая скорость течения. Так, например, падение русла Оби на участке от Новосибирска до устья на протяжении 3000 км равно всего 90 м, а скорость ее течения не превышает 0,5 м/сек. 
Важнейшая водная артерия Западной Сибири — река Обь со своим крупным левым притоком Иртышом. Обь принадлежит к числу величайших рек земного шара. Площадь ее бассейна составляет почти 3 млн. км2, а длина — 3676 км. Бассейн Оби располагается в пределах нескольких географических зон; в каждой из них характер и густота речной сети различны. Так, на юге, в лесостепной зоне, Обь принимает сравнительно немного притоков, но в полосе тайги их количество заметно увеличивается. 
Шесть рек бассейна Оби (Иртыш, Чулым, Ишим, Тобол, Кеть и Конда) имеют длину более 1000 км; протяженность даже некоторых притоков второго порядка иногда превышает 500 км. 
На Западно-Сибирской равнине располагаются около одного миллиона озер, общая площадь которых составляет более 100 тыс. км2. По происхождению котловин они разделяются на несколько групп: занимающие первичные неровности равнинного рельефа; термокарстовые; моренно-ледниковые; озера речных долин, которые в свою очередь делятся на пойменные и старичные. Своеобразные озера - «туманы» — встречаются в приуральской части равнины