Страны Восточной Африки, особенно Сомали и Эфиопия, страдают от многолетней засухи. Одна из причин этой засухи - явление Ла-Нинья (аномальное понижение температуры поверхностных вод экваториальной зоны восточной части Тихого океана Вторая причина - изменение циркуляции воздушных масс. Укажите, какие воздушные массы и с какого направления приносят в этот регион сухой и горячий воздух.

ветер приносит сухой и горячий воздух с тропиков или из океана

Відповідь:

Лісова рослинність: Загальна площа лісів в Україні – близько 10 млн. гектарів, що становить приблизно 14% її території.

Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (40,5%) і Кримських горах (32%).  

Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 26,1% (зона мішаних лісів) до 12,5% (Лісостеп) і 3,8% (Степ). У лісах переважають молоді та середньовікові дерева, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони займають близько 90% лісопокритої площі. Крім того, є насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи тощо.

Соснові (борові) ліси займають великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах, бідних на гумус та поживні речовини. На кращих ґрунтах поширені дубово-соснові ліси.

Степова рослинність: в природному вигляді до нього часу збереглася тільки на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні степової рослинності простежується певна закономірність: в лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивались лучні степи на глибоких чорноземах.

У типовій степовій зоні на півночі була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах, на півдні - типчаково-ковилова на чорноземах південних і темно-каштанових ґрунтах, вздовж Азово-Чорноморського узбережжя – полиново-злакова рослинність на каштанових солонцюватих ґрунтах.

Пояснення:

  Существует следующая закономерность: тектоническое строение земной коры зависит от формы рельефа и полезных ископаемых,приуроченных к той или иной форме рельефа.  

   На платформе (устойчивом участке земной коры) расположены равнины,низменности,плоскогорья и возвышенности и преобладают полезные ископаемые осадочного происхождения,а в зоне складчатых областей (подвижные участки земной коры) расположены горы,хребты и преобладают полезные ископаемые магматического происхождения.

  Рассмотрим эту закономерность на примере тектонической карты России,которая приведена ниже в приложении.

  Русская равнина расположена на осадочном чехле древних докембрийских платформ.Здесь залегают такие полезные ископаемые как нефть,газ,бурый уголь,строительные материалы.

  Западно-Сибирская равнина расположена на осадочном чехле молодых платформ.Здесь преобладают такие полезные ископаемые как нефть и газ.

   Балтийский и Украинский щиты расположены на выступах кристаллического фундамента древних докембрийских платформ на поверхность земли.К ним приурочены такие полезные ископаемые как железные и медные руды.

  Теперь рассмотрим горы.Кавказ относится к молодым горам альпийской складчатости.Здесь расположены такие полезные ископаемые как полиметаллические руды.

 Урал-это старые разрушенные и омоложенные горы герцинской складчатости.Здесь есть руды черных и цветных металлов,уголь,золото.Этот район очень богат полезными ископаемыми.