Какие из городов: Пекин, Шанхай и Ухань, более благоприятны для хозяйственной деятельности? почему? очень нужно

Як відзначалося, підземні води широко використовуються в народному господарстві нашої країни для водопостачання міст і сіл, промислових підприємств, залізничних станцій, радгоспів і колгоспів, для зрошення радгоспних та колгоспних полів. Надалі значення їх збільшуватиметься у зв'язку із зростаючими потребами населення і промисловості у воді.

Так, Київ щоденно витрачає понад 1 млн. м куб питної і технічної води. Причому значну частину цих витрат становлять підземні води. Вони добуваються з водозаборів, розташованих в долинах Дніпра і Либеді. Понад 1 000 000 м куб підземних вод щодоби споживає столиця нашої Батьківщини — Москва.

Водопостачання ряду великих промислових і культурних центрів України забезпечуватиметься завдяки використанню підземних вод. Так, у 1965 році витрати підземних вод на Україні для водопостачання населення, промисловості і сільського господарства досягли приблизно 2,8 млрд. м куб (90 м куб/сек). Ця вода забиралася за до тис. артезіанських свердловий і 90 тис. шахтних колодязів.

Більша питома вага підземних вод у господарсько-питному водопостачанні. Наприклад, із загальної кількості вод (1890 млн. м куб/год), що витрачаються на комунально-побутові потреби, на підземні води припадає 1300 млн. м куб/год, тобто 70%. З 25 великих обласних центрів республіки в 12 містах (Ворошиловграді, Полтаві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Ровно, Тернополі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях) для задоволення комунально-побутових потреб населення в основному використовуються підземні води. У Києві, Донецьку, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Ужгороді, Миколаєві, Дніпропетровську, Луцьку діє комплексна система використання підземних і поверхневих вод.

Підземні води широко використовуються і в сільському господарстві для водопостачання населення, тваринницьких ферм і для зрошування земель.

Так, на 1 січня 1965 року на Україні налічувалося 35 388 свердловин і 91 354 шахтних колодязів, за до яких протягом 1964 року було спожито 1100 млн. м куб води, в тому числі для зрошування земель півдня України — 240 млн. м куб.

Объяснение:

Азербайджан расположен на альпийской тектонической дуге, а именно, в зоне, где пересекаются Евроазиатская и Арабская литосферные плиты. Территория страны совмещает в себе горные системы — Большой и Малый Кавказ, Талышские горы, предгорья и низменности. Толщина земной коры в Азербайджане изменяется по диапазону от 38 до 55 км. в Азербайджане наблюдаются 9 из 11 типов климата. Почти 1/2 территории Азербайджана занята горами. В пределах Азербайджана — юго-восточные части 3 крупных морфоструктур Кавказа: Большого Кавказа на севере, Малого Кавказа на юге и расположенной между ними Куринской впадины.[1][2][3]

В геологии Азербайджана встречаются следующие экосистемы: морская и прибрежная, лесная, горная, субальпийская и альпийская, экосистема низменностей и пустыни, водно-болотная, экосистема стоячих вод и экосистема проходных вод. Геологическая обстановка области состоит из осадочных, вулканическо-осадочных, вулканических и земных отложений.

Объяснение: