Озерами називають природні заглиблення на суші постійно заповнені водою.
Всі озера нашої планети надзвичайно різноманітні за своїми особливостями. Кожне з них унікальне. Але всі існуючі озера можна згрупувати за певними ознаками.
Отже, озера розрізняють за:
характером походження озерних улоговин;
характером стоку;
термічним режимом;
хімічним складом;
наявністю життя.
В свою чергу за характером походження озерних улоговин можна виділити такі основні типи озер:
Тектонічні. Ці озера утворюються в розломах земної кори під час інтенсивних горотворних процесів. Як правило, такі озера зустрічаються в сейсмічно активних зонах і характеризуються значними глибинами та видовженою формою. До озер тектонічного типу відносяться найглибше в світі озеро Байкал, високогірне озеро Тітікака в Андах та озеро, розташоване в межах Східно-Африканського розлому – Танганьїка.
Вулканічні. Ці озера також утворюються в результаті активних рухів земної кори і формуються в кратерах вулканів, тому і зустрічаються там, де гається інтенсивна вулканічна діяльність, а саме в Ісландії, Італії, на Камчатці.
Реліктові. Ці озера ще називають залишковими, адже вони залишились від давніх морських басейнів, втративши зв’язок з океанами. До таких озер відносяться Каспійське а Аральське моря та озеро Чад.
Льодовикові. Озерні улоговини цих озер сформувались в результаті діяльності давнього льодовика. Такі озера не відрізняються великими глибинами і зустрічаються певними групами одне поблизу іншого. Прикладом таких озер можуть бути Ладозьке та Онезьке в Євразії та Північноамериканські озера.
Карстові. Ці озера сформувались в результаті впливу води на розчинні гірські породи. Такі озера не займають значних площ, але як правило зустрічаються одне поблизу одного. До таких озер відносяться Шацькі озера.
Лиманні. Їх іще називають лагунними, оскільки такі озера формуються на узбережжі морів в гирлах річок. Прикладом цих озер є Маракайбо в Південній Америці та Сасик на півдні України.
Загатні. Ці озерні улоговини утворились в результаті загачування русла річки природним Таким чином утворилось озеро Тана в Африці та озеро Синевир на Україні.
Стариці. Ці озера утворюються в результаті зміни русла річки, коли на території заплави залишається ділянка старого річища. Такі озера мають незначні розміри і зустрічаються вздовж русел рівнинних річок.
Озеро 2
За характером стоку розрізняють стічні та безстічні озера. Стічні озера можуть слугувати річкам і витоком і гирлом, а безстічні озера лише приймають води річок, втрачаючи воду під час випаровування. Тому вода в стічних озерах прісна, а в безстічних – солона. До стічних відносять озеро Атабаску в Північній Америці, а до безстічних – озеро Балхаш в Євразії.
За термічним режимом розрізняють помірні, тропічні та полярні озера. Для помірних озер характерна зміна температури води з глибиною залежно від пори року. Температура води в тропічних озерах зменшується з глибиною, а в полярних озерах гається протилежне явище.
За хімічним складом озера можуть бути прісними та мінеральними. Прісні озера мають солоність, яка не перевищує 1 проміле. Якщо солоність вища, озеро вважається мінеральним.
За наявністю життя розрізняють бідні на фітопланктон та поживні речовини оліготрофні озера. Такі озера досить прозорі, містять мало поживних речовин і багаті киснем. Такі типи озер характерні для високогірних районів.
Евтотрофні озера мають найсприятливіші умови для розвитку рослинного та тваринного світу.
В дистрофних озерах майже відсутні представники фауни та флори. Такі озера характерні для заболочених регіонів.
Zladthesecond577
11.07.2021
Платформам в рельефе соответствуют равнины. Например, Сибирская платформа - Среднесибирское плоскогорье. Складчатым областям соответствуют горы. Уральская складчатость - Уральские горы. В основании Восточно-Европейской равнины лежит Русская платформа. На Восточно-Европейской равнине есть два щита - Балтийский щит и Воронежский массив. Щит - это тоже очень древнее образование (древнее как платформа), только на нем нет большого слоя осадочных горных пород. (выступы древнего кристаллического фундамента). Щитам соответствуют рудные полезные ископаемые: Балтийский щит - железная руда, медная руда, алюминиевая руда, никелевая руда. Воронежский массив - железная руда. Русской платформе соответствуют горные породы осадочного происхождения - торф, бурый уголь, нефть, газ, фосфориты, горючие сланцы, соли. Молодая платформа в России крупнейшая - Западно-Сибирская плита, на которой находится Западно-Сибирская равнина. На ней находятся полезные ископаемые осадочного происхождения - нефть и газ.
milaudina
11.07.2021
Республики с преобладанием коренного населения: Дагестан (Северный Кавказ), Чеченская (Северный Кавказ) , Ингушская(Северный Кавказ) , Чувашская (Волго-Вятский), Тыва (Восточно-Сибирский), Кабардино-Балкарская (Северный Кавказ), Северная Осетия (Северный Кавказ). Республики с преобладанием русского населения: Карелия (Европейский Север), Хакасия (Восточно-Сибирский), Башкирия (Уральский), Адыгея (Северный Кавказ), Коми (Европейский Север), Бурятия (Восточно-Сибирский), Удмуртия (Уральский), Алтай (Западно-Сибирский), Мордовия (Волго-Вятский), Саха (Якутия) (Дальневосточный). (Таблица 8. Приложения)
Озерами називають природні заглиблення на суші постійно заповнені водою.
Всі озера нашої планети надзвичайно різноманітні за своїми особливостями. Кожне з них унікальне. Але всі існуючі озера можна згрупувати за певними ознаками.
Отже, озера розрізняють за:
характером походження озерних улоговин;
характером стоку;
термічним режимом;
хімічним складом;
наявністю життя.
В свою чергу за характером походження озерних улоговин можна виділити такі основні типи озер:
Тектонічні. Ці озера утворюються в розломах земної кори під час інтенсивних горотворних процесів. Як правило, такі озера зустрічаються в сейсмічно активних зонах і характеризуються значними глибинами та видовженою формою. До озер тектонічного типу відносяться найглибше в світі озеро Байкал, високогірне озеро Тітікака в Андах та озеро, розташоване в межах Східно-Африканського розлому – Танганьїка.
Вулканічні. Ці озера також утворюються в результаті активних рухів земної кори і формуються в кратерах вулканів, тому і зустрічаються там, де гається інтенсивна вулканічна діяльність, а саме в Ісландії, Італії, на Камчатці.
Реліктові. Ці озера ще називають залишковими, адже вони залишились від давніх морських басейнів, втративши зв’язок з океанами. До таких озер відносяться Каспійське а Аральське моря та озеро Чад.
Льодовикові. Озерні улоговини цих озер сформувались в результаті діяльності давнього льодовика. Такі озера не відрізняються великими глибинами і зустрічаються певними групами одне поблизу іншого. Прикладом таких озер можуть бути Ладозьке та Онезьке в Євразії та Північноамериканські озера.
Карстові. Ці озера сформувались в результаті впливу води на розчинні гірські породи. Такі озера не займають значних площ, але як правило зустрічаються одне поблизу одного. До таких озер відносяться Шацькі озера.
Лиманні. Їх іще називають лагунними, оскільки такі озера формуються на узбережжі морів в гирлах річок. Прикладом цих озер є Маракайбо в Південній Америці та Сасик на півдні України.
Загатні. Ці озерні улоговини утворились в результаті загачування русла річки природним Таким чином утворилось озеро Тана в Африці та озеро Синевир на Україні.
Стариці. Ці озера утворюються в результаті зміни русла річки, коли на території заплави залишається ділянка старого річища. Такі озера мають незначні розміри і зустрічаються вздовж русел рівнинних річок.
Озеро 2
За характером стоку розрізняють стічні та безстічні озера. Стічні озера можуть слугувати річкам і витоком і гирлом, а безстічні озера лише приймають води річок, втрачаючи воду під час випаровування. Тому вода в стічних озерах прісна, а в безстічних – солона. До стічних відносять озеро Атабаску в Північній Америці, а до безстічних – озеро Балхаш в Євразії.
За термічним режимом розрізняють помірні, тропічні та полярні озера. Для помірних озер характерна зміна температури води з глибиною залежно від пори року. Температура води в тропічних озерах зменшується з глибиною, а в полярних озерах гається протилежне явище.
За хімічним складом озера можуть бути прісними та мінеральними. Прісні озера мають солоність, яка не перевищує 1 проміле. Якщо солоність вища, озеро вважається мінеральним.
За наявністю життя розрізняють бідні на фітопланктон та поживні речовини оліготрофні озера. Такі озера досить прозорі, містять мало поживних речовин і багаті киснем. Такі типи озер характерні для високогірних районів.
Евтотрофні озера мають найсприятливіші умови для розвитку рослинного та тваринного світу.
В дистрофних озерах майже відсутні представники фауни та флори. Такі озера характерні для заболочених регіонів.