геология – это дисциплина, в рамках которой исследуется строение и закономерности развития Земли, а также других планет, относящихся к Солнечной системе.
Геотектоника-раздел геологии, наука о строении, движениях идеформациях литосферы, о её развитии в связи с развитием Земли в целом.
Палеонтология это наука об организмах минувших геологических периодов, сохранившихся в виде ископаемых остатковорганизмов , следов их жизнедеятельности и Ориктоценозов.
Платформа - это устойчивый участок земной коры.
Поле́зные ископа́емые — минеральные и органические образования земной коры, химический состав и физические свойства которых позволяют эффективно использовать их в сфере материального производства.
Бассейн полезного ископаемого — замкнутая областьнепрерывного или почти непрерывного распространения пластовых осадочных полезных ископаемых,связанных с определенной формацией горных пород.
Рельеф : внутренние – создают крупные неровности земной коры. Внешние – выравнивают неровности земной коры.
Морена - ледниковые отложения, образовавшиеся в результате накопления обломочного (моренного) материала втеле ледника в процессе его движения, выпахивания ложа и последующего таяния.
. Сель — поток с очень большой концентрацией минеральных частиц, камней и обломков горных пород (до 50—60% объема потока), внезапно возникающий в бассейнах небольших горных рек и вызываемый, как правило, ливневыми осадками или бурным таянием снегов.
Оползень - Отделившаяся масса рыхлых пород, медленно и постепенно или скачками оползающая по наклонной плоскости отрыва, сохраняя при этом часто свою связанность, монолитность и не опрокидывая при этом свой грунт.
Солнечная радиация - Электромагнитное и корпускулярное излучение Солнца.
Суммарная радиация – это сумма прямой (на горизонтальную поверхность) и рассеянной радиации.
Циклон - атмосферный вихрь с пониженным давлением в середине и циркуляцией воздуха по спирали.
Антицикло́н — область повышенного атмосферного давления с замкнутыми концентрическими изобарами на уровне моря и с соответствующим распределением ветра.
Коэффициент увлажнения - Увлажнение территории и испарение влаги с её поверхности во всем мире происходят абсолютно одинаково.
Агроклиматические ресурсы - климатические условия, учитываемые в хозяйстве: количество осадков в вегетационный период, годовая сумма осадков, сумма температур за вегетационный период, продолжительность безморозного периода и т.д.
Исток - место, где начинается водный источник : река, ручей.
Устье - Конечный участок реки, место впадения реки в водохранилище, озеро, море или другую реку.
Падение - Разность высот уровенной поверхности воды в двух точках, расположенных на некотором расстоянии вдоль реки; разность высот в истоке и устье называется полным падением реки.
Уклон реки́ — отношение падения реки (или другого водотока) на каком-либо ее участке к длине этого участка.
Полово́дье — одна из фаз водного режима реки, ежегодно повторяющаяся в один и тот же сезон года, — относительно длительное и значительное увеличение водности реки, вызывающее подъём её уровня; обычно сопровождается выходом вод измеженного русла и затоплением поймы.
Наводне́ние — затопление территории земли водой, являющееся стихийным бедствием.
ГОДОВОЙ СТОК — количество воды, протекающее за год через живое сечение реки, выраженное в м3 или км3.
Озёрная котловина - углубление земной поверхности, служащее вместилищем озёрной воды.
Приро́дные ресу́рсы — это естественные ресурсы, необходимые для существования человеческого общества и используемые в хозяйстве.
Приро́дная зо́на — часть географической оболочки Земли и географического пояса, имеющая характерные составляющие её природные компоненты и процессы.
Высотная поясность — закономерная смена природных условий, природных зон и ландшафтов в горах по мере возрастания абсолютной высоты (высоты над уровнем моря).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Составить сравнительную характеристику двух природных зон( по выбору )План сравнения а)географическое положение б)особенности климата в) растительный мир г)животный мир д)влияние деятельности человека е)вывод
Вологі екваторіальні ліси
Докладніше: Вологі екваторіальні ліси
Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному кліматичному поясі, утворюючи три окремі масиви — в Південній Америці (сельваси), Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі видовою різноманітністю царства рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома ярусами. Гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. На них, а також стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити та епіфіти. Висока вологість повітря дозволяє їм поглинати воду прямо з повітря. Для цього вони мають повітряні корені (орхідеї). Екваторіальні вологі ліси вічнозелені, тобто рослини не скидають одночасно все листя.
Ґрунти — червоно-жовті фералітні. В жаркому і вологому кліматі відмерлі рештки рослин дуже швидко перегнивають. Густі корені рослин, розташовані біля самої поверхні, швидко поглинають поживні речовини. Залишки поживних речовин щоденними зливами вимиваються в глиб землі. Тому ці ґрунти малородючі.
В екваторіальних лісах живуть тварини, які здатні лазити по деревах і живитися їхнім листям і плодами. Це — комахи, різні птахи, мавпи, змії і ящірки. Найбільшим хижаком є леопард.
В савані поширені [[червоно-бурі ґрунти],дерново-підзолисті, а широколистяних лісів – сірі лісові та чорноземи.
Тропічні пустелі і напівпустелі
Це природні зони з різкою нестачею вологи і розрідженим рослинним покривом. Кількість опадів не перевищує 200 мм на рік. В залежності від розташування є пустелі тропічних і помірних широт. Розрізняють також внутрішньоматерикові і берегові пустелі. Тропічні пустелі поширені в тропічному поясі, де впродовж року панує сухе тропічне континентальне повітря. Вони вирізняються винятковою посушливістю. Внаслідок сильних добових перепадів температури повітря гірські породи там швидко руйнуються. Величезн вкриті щебенем або сипучими пісками, які вільно переміщуються вітром. В пустелях дуже мало органічних решток рослин і води, тому ґрунти дуже бідні або взагалі не утворюються. Там немає поверхневих вод.
На перший погляд пустеля виглядає неживою. Проте її тваринний світ багатший за рослинність. Там живуть дрібні комахи, якими живляться павуки, скорпіони, ящірки, птахи. Ними, своєю чергою, живляться нічні хижаки — шакал, смугаста гієна, лисиця фенек. Головна умова життя в пустелі — здатність захиститися від перегрівання і тривалий час обходитися без води. Комахи і плазуни ховаючись від спеки, зариваються в пісок. Антилопи і газелі здатні пробігати великі відстані у пошуках води. В пустелях є оази — ділянки з багатою рослинністю, де ростуть фінікова пальма, акації та насаджені фруктові дерева. Оазиси виникають завдяки природному або штучному зволоженню, зумовленого близькістю річки або підземних вод
Объяснение: