Аустралияның физикалық картасы1. Картаның аты.2. Аумақтық қамтуы бойынша картаны сипаттау.3. Құрамы бойынша картаны сипаттау.4. Масштабы бойынша картаны сипаттау.5. Қолданылатын шартты белгілер (әрбір топқа кем дегендеекі мысал​

  

Каспийское море

Берега

Берега Каспия отличаются большим разнообразием. Горы, то обнаженные, то покрытые роскошной древесной растительностью, сменяются низменностями, болотистые равнины — сухими степями или безводными пустынями.

Не только рельеф создает это разнообразие картин природы. Большое значение имеет изменение климата, связанное с географической широтой. Каспий вытянулся на огромное расстояние с севера на юг, захватив несколько климатических областей. Вот почему очень заманчиво объехать берега Каспийского моря кругом, совершив нечто вроде «кругосветного» путешествия. Ни одно море не дает путешественнику, решившему объехать его берега, такого обилия впечатлений, как Каспийское.

С севера и востока Каспийское море окружено полупустыней, низменной на севере и возвышенной на восточном берегу. С запада и юга к морю подходят высокие горы, покрытые богатой растительностью. Полупустынная территория северного берега называется Прикаспийской низменностью. Она сложена молодыми в геологическом отношении глинистыми и песчаными породами и покрыта скудной травянистой растительностью, за исключением Волго-Ахтубинской поймы, выступающей как огромный оазис.

Отмелые плоские берега северной части моря изобилуют небольшими заливает — култуками. Изрезанность побережья особенно велика в дельтах рек. При изменении уровня моря в результате ветровых сгонов и нагонов береговая линия  то отступает на  несколько километров, то наступает. Естественно, что при этом очертания береговой линии все время меняются.

Горный и выровненный прибоем южный берег представляет резкий контраст в сравнении с северным. Складчатый хребет Эльбурс тянется почти вдоль всего южного берега, переходя на западе в Талышские горы и на востоке в хребет Копет-даг.

Низменный западный берег до Махачкалы служит продолжением северного полупустынного берега. На параллели Махачкалы начинаются горы Кавказа, которые здесь близко подходят к морю. Между горами и морем почти до самого Апшеронского полуострова тянется узкая полоска приморской низменности, окаймленная песчаным пляжем.

Лес, покрывающий горы, на приморской низменности сменяется орошаемой культурной растительностью многочисленных садов, виноградников, возделанных полей. Неорошенные земли носят характер полупустыни; кое-где у берега они покрыты песчаными дюнами.

Апшеронский полуостров считают продолжением Кавказского хребта. Рельеф полуострова всхолмленный, много грязевых вулканов, соленых озер. Только на северном и северо-восточном побережьях есть сады и виноградники, орошаемые с колодцев, так как рек на полуострове нет. Все же остальное пространство представляет собой выжженную солнцем полупустыню. На подводном продолжении полуострова располагается группа небольших островов и камней так называемого Апшеронского архипелага (острова Артема, Жилой и др.). К полуострову с юга примыкает много островков, происхождение которых связано с деятельностью подводных грязевых вулканов. Это острова Бакинского архипелага (Лось, Свиной, Булла и др.).

На юго-западе Каспия тянется пустынная Кура-Араксинская низменность, сложенная наносами рек Куры и Аракса. В геологически недавнее время она была покрыта водами Каспийского моря. Еще южнее, прижатая к морю Талышинскими горами, располагается

Геологічним середовищем називають гірські породи верхньої частини літосфери, що перебувають під впливом інженерно-господарської діяльності людей. З одного боку, воно є мінерально-сировинною базою для виробничої діяльності, а з другого - фундаментом всієї господарської діяльності людства. Адже саме на гірських породах формується ґрунтовий і рослинний покриви, вони є первинною основою всіх будівель та інженерних споруд.

З розвитком науки й техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне середовище. До початку XVIII ст. людина використовувала 26 видів мінеральної сировини, на початку XX ст. - 59, а сьогодні - понад 80. Тому найбільш негативно впливає на геологічне середовище гірничодобувна промисловість. Тільки 10% мінеральної сировини, яку людина добуває з надр планети, перетворюється на готову продукцію, решта 90 % забруднює біосферу. Наприклад, при збагаченні мідних руд майже третина міді викидається у звалища. Крім цього, дуже мало використовуються супутні елементи - срібло, цинк і інші компоненти руд.

При нераціональному використанні геологічного середовища руйнується не лише це середовище, а й пов'язані з ним ґрунтовий та рослинний покрив, поверхневі й підземні води тощо.

Внаслідок видобутку, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження пустої породи та відходів виробництва відбувається концентрація шкідливих елементів - важких металів, радіоактивних елементів тощо, що призводить до важких захворювань і навіть до масової загибелі рослин і тварин.

Транспортування вантажів, дослідного устаткування або бурових установок по бездоріжжю, пересування дуже важких самохідних агрегатів, тракторів завжди призводить до важких екологічних наслідків, особливо в степах, пустелях, тундрі.

Під час геологорозвідувальних робіт змінюються природні ландшафти місцевості - порушується ґрунтово-рослинний покрив, утворюються западини через проведення відкритих канав, шурфів, розчисток порід.

Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво і експлуатація різноманітних будівель та гірничо-інженерних споруд. Особливо це стосується кар'єрів і шахт. Підземні порожнини, що утворюються внаслідок закладання шахт, порушують тектонічні процеси у верхніх шарах земної кори, що часто є причиною техногенних землетрусів, обвалів і зсувів. Внаслідок розробки кар'єрів і нагромадження пустої породи у відвалах і териконах руйнуються родючі ґрунти. Нині дедалі частіше техніко-будівельній діяльності на родючих землях передує знімання, переміщування та зберігання ґрунту, який потім використовують для покриття інших територій з гіршими ґрунтами чи для рекультивації кар'єрів і териконів. На рекультивованих землях розбивають сади, парки, городи.

У зв'язку з широкомасштабним руйнуванням геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. З цією метою необхідно, щоб був створений державний фонд родовищ корисних копалин і його резерв, та розроблені положення про його використання. Слід передбачити чіткі економічні відносини між власником та користувачем надр, які б враховували плату за землю, надра, штрафні санкції за порушення законодавства з використання і охорони надр.

Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим родовищ. Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація - це відновлення шару ґрунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або забруднення.