Табиғат ресурстары атаңыз​

Су,жер,жел,пайдалы қазбалар,жануарлар дүниесі,топырақ

Козлов Пётр Кузьмич – известный путешественник. Родился в 1863 году. Учился в Александровском реальном училище в Смоленске. В 1883 году примкнул к четвёртой экспедиции Н. М. Пржевальского. Для этого Козлову пришлось поступить вольноопределяющимся в армию, поскольку Н. М. Пржевальский комплектовал свои экспедиции исключительно из военнослужащих. После чего докончил своё военное образование в Петербурге. С 1883 по 1926 год Козлов совершил шесть больших экспедиций в Монголию, Западный и Северный Китай и Восточный Тибет, три из которых возглавлял сам. Вновь уехал с Пржевальским в 1888 году. По смерти Пржевальского экспедиция была окончена в 1891 году под руководством М. В. Певцова; северный Тибет, Восточный Туркестан и Джунгария исследованы ею не только в географическом, но и в естественноисторическом отношении. В 1893–1895 гг. Козлов принимал участие в экспедиции В. И. Роборовского в Нань-Шань и северо-восточный Тибет. В пути Роборовский заболел, и экспедиция возвратилась под начальством Козлова; результаты её описаны Козловым в его книге: «Отчёт начальника экспедиции» (1899). В 1899–1901 годах Козлов руководил экспедицией в Тибет, причём исследовал верховья рек Хуанхэ, Янцзы-цзяна и Меконга; экспедиции пришлось преодолеть природные трудности, а также не раз выдерживать сопротивление со стороны туземцев. Эта экспедиция описана Козловым в его сочинении: «Монголия и Кам» (1905–1906). В 1907–1909 гг. Козлов совершил пятое путешествие в Центральную Азию: исследовал среднюю и южную части Монголии, область Куку-нора и северо-западную часть Сычуаня. В 1907 году встречался в Урге с Далай-ламой XIII. Во время Монголо-Сычуаньской экспедиции (1907–1909) Козлов открыл остатки мёртвого тангутского города Хара-Хото. В ходе раскопок, проведённых в Хара-Хото весной 1909 года, была обнаружена библиотека, состоявшая из самого крупного свода текстов на тангутском языке (число около 2000 свитков). Среди них – уникальные произведения буддийской литературы, неизвестные ранее и не имеющие параллелей на других языках.

Біологічні ресурси океану

Під біологічними ресурсами розуміються тварини і рослини, що мешкають в його водах. Біомаса Світового океану налічує 140 тис. Видів, а її загальний обсяг оцінюється в 35 млрд. Т. Біологічні ресурси Світового океану різноманітні. За масштабами використання і значенням, провідне місце серед них займає нектон, тобто активно плаваючі в товщі води тварини {риби, молюски, китоподібні та ін.). Головним чином, ведеться видобуток риби, на яку припадає 85% використовуваної людиною морської біомаси. Бентос, тобто донні рослини і тварини, використовується поки недостатньо: в основному двостулкові молюски (гребінці, устриці, мідії та ін.), Голкошкірі (морські їжаки), ракоподібні (краби, омари, лангусти). Все більше застосування знаходять водорості. Мільйони людей вживають їх в їжу. З водоростей отримують ліки, крохмаль, клей, виготовляють папір, тканини. Водорості- відмінний корм для домашньої худоби і хороше добриво. Щорічно виловлюється 85-90 млн. Т риби, молюсків, водоростей і інших продуктів. Це забезпечує близько 20% потреби людства в білку тваринного походження. В океані є більш-менш продуктивні акваторії. До числа найбільш продуктивних належать: Норвезьке, Берингове, Охотське і Японське моря. Мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси Світового океану можна розділити на ті, які знаходяться в самій воді, і ті які видобуваються з його дна. Найцінніший ресурс Світового океану - сама вода, яка містить 75 хімічних елементів. У промислових масштабах з неї витягують натрій, хлор, магній і бром. Під час вилучення цих елементів, як побічні продукти, отримують деякі сполуки калію і кальцію. Все більшого значення набуває опріснення морської води.

Дно Світового океану багате мінеральними ресурсами. Вони включають в себе: рудні відкладення під поверхнею дна (кам'яне вугілля, залізна руда), рідкі і розчинні корисні копалини (нафта, газ, сірка, поташ), мінеральні відкладення на поверхні дна (конкреції марганцю і фосфоритів, руди важких металів, розсипи алмазів ). У 1990 р частка «морський» нафти склала близько 30% від загальносвітового видобутку. Широко поширена видобуток з дна океанів піску, черепашнику, гравію.

енергетичні ресурси

Енергетичні ресурси Світового океану укладені в його водах (приливна енергія, сумарна потужність якої оцінюється від 1 до 6 млрд. КВт год), в їх русі (енергія хвиль) і температурному режимі. В нашій країні дуже високі потенційні запаси приливної енергії на узбережжях Білого, Баренцева і Охотського морів. Їх сумарна енергія оцінюється в 200-300 млрд. КВт год, що перевищує енергію, що виробляється сьогодні гідроелектростанціями країни. Води Світового океану володіють величезними запасами дейтерію - палива для майбутніх термоядерних електростанції.

раціональне використання

Біологічні і мінеральні ресурси ісчер-паєм. Безконтрольне їх використання поставило під загрозу існування морських ссавців, призвело до сильного скорочення кількості риб.

Відбувається швидке забруднення океанічних вод. Офомное кількість «бруду» виноситься в океан з суші річками і стічними водами. Більше 30% поверхні океану покрито нафтовою плівкою, згубної для планктону. Знищення планктону, тобто пасивно плаваючих у воді най ших організмів і рачків, призвело до скорочення кормової бази для нектону і знизило його кількість, а, отже, і скоротило видобуток риби. У Світовий океан потрапляють радіоактивні відходи, які також забруднюють його води.