Новое время в Волгоградской области28 октября 2018 года вступил в силу федеральный закон о переходе Волгоград¬ской области в другую часовую зону, на один час вперед. Ранее, 18 марта 2018 года, в регионе голосование о переводе времени на час вперед, в котором 59% жителей области проголосовали за переход в другую часовую зону. До 28 октября в Волгоградской области разницы во времени с Москвой не было. При этом расположенные к северу и к югу Саратовская и Астраханская области живут по времени МСК +1 уже в течение двух лет. По словам специалистов по проблемам сна, адаптационный период у жителей Волгоградской области после смены часовой зоны не превысит одного месяца.ЗАДАНИЕ:Укажите один (любой) субъект Российской Федерации, расположенный с Волго¬градской областью в одной часовой зоне, кроме тех регионов, о которых упомя¬нуто в тексте.ОТВЕТ: ​

Самарская область /или/ Ульяновская область /или/ республика Удмуртия

Объяснение:

В одинаковом часовом поясе с Волгоградской областью находятся уже упомянутые Саратовская, Астраханская области, а также Самарская и Ульяновская области и республика Удмуртия.

в инети найди и ты девочка?

Объяснение:

1.Название реки:Дунай .

2.Положение на материке:северо-восток, восток.

3. Где берет начало:на Восточно-Африканском плоскогорье.

4.Координаты истока:0° с.ш. 33° в.д.

5. Куда впадает:в Средиземное море.

6. Координаты устья:31° с.ш. 30° в.д.

7. Принадлежность реки морскому (океаническому) бассейну:Средиземное море, Атлантический океан.  

8. Положение между параллелями:от 0 до 32 параллели.

9. Положение между мередианами:от 31 до 34 меридиана.

10. Направление течения:с юга на север.

11. Положение относительно других природных объектов:севернее озера Виктория, южнее Средиземного моря, восточнее пустыни Сахары, западнее Нубийской пустыни и Эфиопского нагорья.

12. Зависимость характера течения реки от рельефа:в верхнем течении река протекает по гористой местности и имеет много порогов и водопадов, здесь характер реки горный, затем в среднем и нижнем течении река течёт по равнине и низменности и имеет равнинный характер течения.  

13. Тип питания:дождевое и подземное.

14. Режим реки:половодье в летний период в зависимости от выпадения осадков.

15. Падение реки:1134-0=1134 м.

16. Уклон реки: 113400:6852=16,5 см/км.

17. Правые притоки:Атбара .

18. Левые притоки:Эль-Газаль.

19. Хозяйственное значение реки:водоснабжение, естественное удобрение полей, судоходство, постройка ГЭС.

Монголо́їдна раса (азіатсько-американська раса) — одна з великих рас людства. Охоплює корінне населення Північної, Центральної, Східної, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки. Відповідно представники монголоїдної раси називаються монголоїдами[2].

Объяснение:Морфологічні ознаки

У 19 — середині 20 століття характерними ознаками великої монголоїдної раси науковці вважали такі:

світла або темно-світла пігментація шкіри;

малопрофільоване широке обличчя, виступаючі вилиці з подушками жиру;

захист очей від підвищеної інсоляції, пилу, для чого служить вузький розріз повік, додаткова складка — епікантус, темна райдужка, густі вії;

довге (якщо не стригти) пряме жорстке, темнопігментоване волосся;

слабкий волосяний покрив на обличчі та тілі.

Типи і поширення монголоїдної раси

Виділяють дві головні підгрупи (контраст між якими викликаний дією фактора інфантилізації в перенаселених південних регіонах):

північну (масивні, високі, світлошкірі, з великим обличчям і низьким склепінням черепа);

південну (невисокі, смагляві з невеликим обличчям та високим лобом).

Всередині великої монголоїдної раси виділяють кілька рас:

північноазійська — монголи, якути, буряти, евенки, евени тощо.

арктична — чукчі, ескімоси тощо.

далекосхідна — китайці і народи Китаю (за винятком півдня).

південно-азійська — більшість етній Південного Китаю (тайські народи), народи Індокитаю, Бірми, островів Індонезії та Філіппін.

американська — індіанці Північної та Південної Америки.

Яскраво вираженими представниками монголоїдної раси є монголи, перші постійні контакти європейців з якими датуються початком 2-го тисячоліття н. е. Класичними монголоїдами є також представники тюркських і монгольських народів Центральної Азії: буряти, алтайці і тувинці.

Вже у японців та південних китайців відчутним є домішка австралоїдної раси [джерело?]. Ще більшим вплив австралоїдів є у зовнішньому вигляді південно-азійської раси у мешканців Індокитаю, Індонезії та Філіппін.

Більшість населення Середньої Азії або має помітну монголоїдну домішку (узбеки), або ж є мішаним монголоїдно-європеоїдним типом (казахи).

У деяких груп росіян, особливо Сибіру, тобто в зонах контактування з монголоїдами окремі монголоїдні риси.

Історія

Комплекс типових ознак монголоїдної раси чітко виявлений вже в палеоантропологічних знахідках часів мезоліту (близько 12 тисяч років тому). Спочатку населяли Східну Євразію, зовнішність відображає пристосування до умов пустель (пустеля Гобі).

На території України представники народів монголоїдної раси з'являються в часи Великого переселення народів з III століття н. е. Спочатку гуни, тюрки, пізніше болгари, хозари, що остаточно витісняють іраномовні народи з причорноморських і приазовських степів. За часів Київської Русі відомі печеніги, половці, монголо-татари. За часів Козацької доби в український степ переселяються ногайці. Найпізніше з монголоїдів в українські степи мігрують калмики.

Примітки