сделать три во ответьте на них

1.Арктические пустыни, тундра, тайга, смешанные широколиственные леса, вечнозеленые тропические леса, степи и лесостепи, зона пустынь и полупустынь, саванны и вечнозеленые леса.

2.животные:белый медведь, песец, куропатка, сова, лемминг, северный олень (карибу).

Растения:магнолия, туя, секвойя, а также гикория и тюльпанное дерево.

3.Долина смерти

1. Kaкие природные зоны npeдсталены на территории Северной Америки ?

Арктические пустыни, тундра, тайга, Смешанные широколиственные леса, вечнозеленые тропические леса, степи и лесостепи, зона пустынь и полупустынь, саванны и вечнозеленыелеса.

2. Назовите наиболее иавестных животных и растений Северной Америки.

животные: белый медведь, песец, куропатка, сова, лемминг, северный олень (карибу).

белый медведь, песец, куропатка, сова, лемминг, северный олень (карибу).Растения: магнолия, туя, секвойя, а также гикория и тюльпанное дерево.

3. Где находится самое жаркое место Северной Америки ?

Долина смерти

Южная Америка делится на 2 региона: Андийские страны и Страны равнинного востока.

1. Государства, имеющие выход к морскому побережью:

АС: Венесуэла, Колумбия, Эквадор, Перу, Чили.

СРВ: Гайана, Суринам, Гвиана, Бразилия, Уругвай, Аргентина.

2. Государства, не имеющие выход к морскому побережью:

АС: Боливия

СРВ: Парагвай

3. Характеристика субрегионов:

АС: Венесуэла (Каракас), Колумбия (Санта- фе-де- Богота), Эквадор (Кито), Перу (Лима), Боливия (Ла-Пас), Чили (Сантьяго)

СРВ: Гайана (Джорджтаун), Суринам (Парамарибо), Гвиана (Кайена), Бразилия (Бразилиа), Парагвай (Асунсьон), Уругвай (Монтевидео), Аргентина (Буэнос-Айрес).

4. Крупнейшие города:

АС:

• Лима (Перу) - 7 млн. чел.

• Сантьяго (Чили) - 6 млн. чел.

• Богота (Колумбия) - 5,2 млн. чел.

• Каракас (Венесуэла) - 3,3 млн. чел.

СРВ:

• Сан-Паулу (Бразилия) - 15 млн. чел.

• Буэнос-Айрес (Аргентина) - 12,6 млн. чел.

• Рио-де-Жанейро (Бразилия) - 9,6 млн.чел.

• Белу - Оризонти (Бразилия) 2,5 млн чел.

5. Объекты всемирного наследия:

Аргентина: Национальный парк Лос-Гласьярес, Пещера Куэва-де-лас-Манос, Национальный парк Игуасу.

Боливия: Город горных разработок Потоси, Исторический город Сукре.

Бразилия: Исторический город Ору-Прету, Исторический центр Диамантина, "Берег открытия", Исторический центр Сальвадор-де-Байя, Город Бразилиа.

Венесуэла: Город Коро, Национальный парк Канаима.

Колумбия: Порт укрепления и монументы Картахены, Нац.парк Лос-Катиос, Нац. археологический парк Тьеррадентро.

Парагвай: Миссии иезуитов Ла- Сантисиме- Тринидад- де- Парана

Перу: Город Куско, Историческая зона Мачу-Пикчу, Нац.парк Уаскаран, Исторический центр Лимы, Нац.парк Ману, Археологический резерват Чан-Чан, Нац.парк Рио-Абисео.

Уругвай: Колония-дель-Сакраменто.

Эквадор: Город Кито, Нац.парк Сангай, Исторический центр Куэнка, Нац.парк архипелага Галапагос

Объяснение:

Відносини Україна-ЄС — це двосторонні відносини між Україною та ЄС у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об'єднанням з ознаками конфедерації[1], до якого входять 27 європейських держав з населенням 447 706 209 осіб (станом на 1 липня 2020 року)[2].

Угода про асоціацію була ініційована у 2012 році, але український уряд припинив підготовку до її підписання 21 листопада 2013 року під час президентства проросійського Віктора Януковича. Він як тодійшій глава держави взяв участь у саміті ЄС у Вільнюсі 28–29 листопада 2013 року, де Угоду про асоціацію планувалося підписати, але цього не було зроблено. Рішення відмовитися від підписання угоди стало приводом для початку Євромайдану і у підсумку привзело до усунення Януковича та уряду Миколи Азарова після української Революції Гідності в лютому 2014 року. Із 21 лютого 2019 року українську Конституцію змінено, норми щодо стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі та в НАТО закріплено у преамбулі Основного Закону, трьох статтях та перехідних положеннях[3].

З тих пір Україна прагне повної інтеграції та вступ до Європейського Союзу, що прописано в Конституції України з 21 лютого 2019 року.[4]

Політичну частину Угоди про асоціацію підписав 21 березня 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом 27 червня 2014 року підписав п'ятий президент Петро Порошенко. 1 січня 2016 року Україна приєдналася до ПВЗВТ із ЄС. Українським громадянам із 11 червня 2017 року було надано безвізовий режим для в'їзду до країн Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Угода про асоціацію офіційно набула чинності 1 вересня 2017 року.[5]

Україна має кордони з чотирма державами-членами ЄС — Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією — загальною довжиною близько 2235 кілометрів (3389 миль) із 33 пунктами перетину кордону автомобільним, залізничним, поромним та пішохідним та велосипедним шляхом.