1 Территория расположена на древней докембрийской платформе . Этим обусловлена главная особенность ее рельефа – равнинность. Складчатый фундамент залегает на различной глубине и выходит на поверхность на Кольском полуострове и в Карелии……………………………….. 2 Горная страна состоит из нескольких параллельных друг другу хребтов, протянувшихся в меридиональном направлении. Главная цепь гор образует водораздел между реками, текущими на Русскую равнину и на Зап.Сибирскую…… 3 Это самое крупное из горных сооружений, окаймляющих с юга Русскую равнину. Природа гор разнообразна. Большая часть региона - это высокие горы………….. 4 Клокочущие фонтаны пара и горячей воды в чем – то сходны с извержением вулканов. Только в одном районе нашей страны есть долина с такими источниками…………… 5 . 1.Высшая точка России расположена в пределах... а) Алтая б) Кавказа в) Саян 2 Самая высокая и расчлененная равнина в России... а) Вост-Европ равнина б) Зап-Сибирская равнина в) Среднесибирское плоскогорье 3 В виде какого щита выходит на поверхность фундамент Восточно-Европейской платформы... а) Алданского б) Балтийского в) Анабарского 4 Какие окраины России расположены на границах современных литосферных плит... а) Восточные б) Западные в) Северные 5 Какая складчатость протекала во второй половине палеозоя... а) Байкальская б) Герцинская в) Каледонская 6 Равнины расположены на ... а) границах литосферных плит б) платформах в) в складчатых областях 7 Крупнейшими каменно-угольными бассейнами являются... а) Кузбасс, Канско-Ачинский б) Тунгусский, Ленский в) Уренгой, Ямбург 8 Поверхность России понижается к ... а) югу б) северу в) западу г) востоку 9 Если скорость поднятия земной коры равна скорости разрушения, то образуются... а) впадины б) горы в) равнины 10 Геологическая эра, продолжающаяся и сейчас...Mz Kz Pz а) мезозойская б) кайнозойская в) палеозойская​

Объяснение:Народився 1 березня 1858 року в селищі Липовці теперішньої Вінницької області в родині службовця. Дитинство Павла та інших дітей в родині пройшло під сильним впливом матері — жінки високої культури, музично обдарованої.

Закінчивши Житомирську чоловічу гімназію із срібною медаллю, в 1877 році вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету, проте був виключений з нього в 1879 році за участь у студентському заколоті. Закінчив курс у 1882 році. На першому курсі зустрів О. Д. Багалій, яка згодом стала його дружиною. В 1881 році в них народилась дочка, майбутня письменниця Ольга Сно. У молодій сім'ї було сутужно з коштами на прожиття, тому Павло Тутковський постійно шукав можливості, щоб заробити на утримання сім'ї. Водночас продовжував із зацікавленням працювати в університетській лабораторії. Разом зі своїм вчителем і наставником К. Феофілактовим часто виїжджав на геологічні екскурсії в околиці Києва, де набував навичок дослідника.

По закінченні навчання Феофілактов рекомендував Тутковського на кафедру геології та мінералогії з метою підготовки до професорського звання. Через рік його призначають консерватором мінералогічного і геополітичного кабінету, де він працював з 1884 до 1895 року. Це дало змогу йому утримувати свою велику сім'ю, допомагати батькові. Тринадцять років в університеті не пройшли марно. Павло Аполлонович сформувався як спеціаліст. За дорученням Київського товариства природознавців Тутковський з 1884 до 1902 року проводить геологічні дослідження практично всіх губерній України. Він захоплюється вивченням викопної мікрофауни і вперше в Росії друкує близько 20 оригінальних праць з цього питання. Водночас він вивчає підземні води України і 1895 року подає свій проект водопостачання Києва. Саме завдяки йому Київ став одним з перших європейських міст, що забезпечило себе артезіанською водою. В 1883 році Тутковського обирають почесним членом Київського товариства природознавців, згодом — дійсним членом Петербурзького мінералогічного товариства, членом Бельгійського товариства геології і палеонтології в Брюсселі, почесним членом товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті.

В 1904 році Павло Тутковський прийняв пропозицію куратора Київського навчального округу і став інспектором народних училищ Луцького повіту Волинської губернії. В Луцьку він продовжує польові роботи, розпочаті ще 1900 року, як позаштатний працівник геологічного комітету. Проводив геологічні дослідження вздовж залізниці Київ — Ковель, що тоді проектувалася. В 1909 році він з усією родиною переїздить до Житомира, де його призначили директором народних училищ Волинської губернії. Будучи інспектором, Павло Аполлонович багато мандрував гав природу улюбленої Волині. У Житомирі він прожив 9 років. І цей період його життя був пов'язаний з Товариством дослідників Волині. Найпродуктивнішими для П. Тутковського були 1906—1915 роки, коли він дуже багато працював у Товаристві. З 1909 року Товариство дослідників Волині регулярно публікувало його праці. 2 жовтня 1910 року Товариство обрало Павла Тутковського віце-головою, тобто фактичним керівником. Особливе місце в колі географічних інтересів посідала унікальна пам'ятка поліської природи Словечансько-Овруцький кряж. Цій темі була присвячена його праця «Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя річки Словечни». Географічну тематику висвітлювали також його праці «Зональність ландшафтів Волинської губернії», «Бурштин у Волинській губернії», «З геології міста Житомира» та ін. Працюючи в Києві на високих посадах, вчений не поривав з дорогою йому Волинню. Разом з учнями він проводив дослідження в Овруцькому та Коростенському районах, приїздив на засідання Товариства дослідників Волині. У Житомирі П. А. Тутковський залишив по собі добрий слід не лише як вчений і краєзнавець. Саме завдяки йому Волинський музей став самостійною науковою установою, переїхав у нове приміщення. Тутковський брав участь в розробці нового статуту музею, а зібрані ним геологічні матеріали зайняли у музеї видатне місце.

Павло Тутковський в останні роки життя

За пропозицією професорів Д. М. Анучина і О. П. Павлова Тутковський подав до Московського університету працю про викопні пустелі північної півкулі. Докторська дисертація «Викопні пустелі північної півкулі» захищена при Московському університеті в 1911 році на вчене звання доктора географії. Рада фізико-математичного факультету Казанського університету присудила Тутковському ступінь доктора мінералогії та геогнозії. З 1913 року викладає в Університеті святого Володимира, обіймає посаду приват-доцента географії, з 1914 року — професор кафедри географії, читає лекції з фізичної географії.

Основные особенности климата Северной Америки определяются значительной протяженностью материка с севера на юг (от арктических широт до субэкваториальных) , влиянием окружающих материк океанов, спецификой рельефа. От широтного положения территории зависит распределение годовых сумм солнечной радиации. Климатическое влияние океанов выражается прежде всего в разнохарактерных течениях у побережий материка. Холодные Лабрадорское и Калифорнийское течения даже в летнее время года снижают температуры воздуха и количество осадков на северо-востоке и юго-западе материка. Теплые Аляскинское течение и течение Гольфстрим круглый год высоким температурам и большому количеству осадков на северо-западе и юго-востоке материка.