1. Як вам розумієте поняття «геополітична карта світу»? 2. Які розрізняють види геополітичні сили держави? У чому вони полягають? 3. Назвіть геополітичні регіони, що склалися на геополітичній карті світу в ХХІ ст. До якого з них належить Україна? 4. Охарактеризуйте особливості геополітичного положення України. 5. У чому полягають геополітичні інтереси України? Які чинники їх зумовили? 6. Охарактеризуйте основні вектори сучасної української геополітики. 7. Спробуйте спрогнозувати сценарії геополітичного майбутнього України.

не пойму на каком языке

Объяснение:

• Пригадайте, що називають геополітикою.

• Яке значення має для країни її географічне положення?

ГЕОПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ. Сучасна геополітична карта світу, що відображає геополітичні регіони, склалася у другій половині ХХ ст. Основними елементами регіонів є незалежні держави, поєднання яких виникли в умовах сусідства у тому чи тому географічному спільності історичних процесів; культурної, релігійної та мовної близькості. Зв’язки і взаємодія між ними є ситуативними, залежно від того, як складається розподіл геополітичних сил. У геополітиці — це здатність держави захистити або реалізувати свої національні інтереси. Розрізняють геополітичну силу держави кількох видів: економічна, мілітарна, «м’яка сила», «розумна сила» (мал. 189).

Подорож у слово

 

Геополітична карта світу — це множина геополітичних регіонів, кожний з яких є територіально-політичною системою, в якій під дією цивілізаційних, історико-культурних, економіко- та політико-географічних передумов сформувалися стійкі соціокультурні, політичні та економічні зв’язки.

Подорож у слово

Геополітична сила — у значенні «те, що змушує, спонукає чинити так або інак».

Нині водночас із державами активно діють і нові «дійові особи»: ТНК, банки, міжнародні економічні, фінансові, мафіозні організації, а акти примусу відбуваються здебільшого не військовою силою. Геополітична структура світу ускладнюється, на політичній сцені виникли нові центри сили і змінилося співвідношення «ваги» геополітичних регіонів. Глобалізація робить господарство світу одноріднішим, але водночас увиразнюються цивілізаційні й культурні відмінності, активізуються сепаратистські рухи. У перебігу змін типів міжнародних систем (однополярна — багатополярна — двополярна) після розпаду СРСР домінують США. Проте нині назріває становлення багатополярної системи і формування нових співвідношень сили на геополітичній карті світу.

Мал. 189. Види геополітичних сил держави

У ХХІ ст. склалися різні геополітичні регіони. Регіони сили, в яких зосереджено держави — «центри сили світу», економічна й політична вага як провідних країн регіону, так і регіону в цілому визначає баланс сил та вектори розвитку світосистеми. Серед них є сталі субрегіони сили — Західна Європа, в якій провідна роль належить Німеччині, Франції та Великій Британії; Англо-Америка з найбільш потужним світовим центром сили — США; в Південній півкулі — Австралія. Субрегіонами зростаючої сили є Східна Азія з Китаєм, розвиток господарства якого динамічно зростає, та сталою економікою Японії; південна Азія, в якій великий потенціал має Індія. Субрегіон сили, позиції якого послаблюються, — Росія.

Стикові геополітичні регіони (їх ще називають «регіонами-воротами», «буферними зонами» тощо). Це території, що розташовані на стику цивілізацій та потужних центрів сили великих імперій, здебільша, на перетині головних світових торгових шляхів: Балто-Чорноморський субрегіон — країни Центральної Європи, до яких належить і Україна; країни Середнього Сходу — «світове перехрестя», де вирізняються регіональним лідерством Туреччина, Іран та Саудівська Аравія — релігійно-політичний центр мусульманського світу; Середземноморський (Південна Європа та Північна Африка); Центральна Америка та Карибський басейн, де центром сили є Мексика, господарство якої через НАФТА інтегроване з Англо-Америкою.

 

Маргінальні геополітичні регіони, що охоплюють Африку на південь від Сахари, де як регіональний центр сили вирізняється ПАР; південно-Східна Азія, помітну роль в якій відіграють Сінгапур, Індонезія, Малайзія; Центральна Азія; південна Америка з центрами сили Бразилією, Аргентиною.

 

Плюсы: 
Находится в центральной Азии. 
Граничит с 2мя крупными государствами (РФ (Россия) и КНР (Китай)).
Омывается водами Каспийского и Аральского морей.
Огромная территория, с большим количеством природных ресурсов.
Богатый этнический состав населения. 
Казахстан располагается на транзитных трассах.
Минусы:
Нет выхода в океан.
Огромная территория – трудности для транспортировки и освоения территории, следовательно - большая себестоимость. 
Горные хребты на Юге Казахстана – вызывают затруднения для транспортировки товаров и перемещения.

1) Растения - живые организмы - производители. С фотосинтеза они создают первичные органические существа. Животные организмы - потребители т.к потребляют в пищу растения и других животных, они переносят органические вещества по земной поверхности, а так же переносят семена и споры, тем самым расселению растений и грибов.
2)Земная атмосфера в большой степени является продуктом живущих в ней организмов. 
Приблизительный состав атмосферы Земли: 78,08 % азота, 20,95 % кислорода, 0,93 % аргона, 0,038 % двуокиси углерода, и небольшое количество водорода, гелия, других благородных газов и загрязнителей.
3)Океанический состав воды  В среднем солёность Мирового океана составляет около 34,72‰, с колебаниями от 34 до 36 ‰. Это значит, что в каждом литре морской воды растворено 35 граммов солей (в основном это хлорид натрия)
4)Горная порода - это совокупность минералов, они образуются из осадочных в водной среде веществ, от метаморфизма осадочных и магматических пород, ну и кристализации магмы.
5)Разрушение горных пород - нарушение структуры горных пород под действием искусственных и естественных сил разрушения естественными силами:оползни,  землетрясения, обвалы, выветривания и т.д  Искусственые силы:  добыча твердых полезных ископаемых, взрывным