Какая плотность населения Земли на 1 января 2019 год на 1 квадратный метр

Плотность населения земли равна 57 людям на 1 квадратный километр. Согласно данным общее количество проживающих людей во всех странах мира в начале 2020 года составило 7 772 829 000 человек.

Объяснение:

расположение : Природная зона саванн и редколесий располагается в субэкваториальных поясах Северного и Южного полушарий. Они занимают практически 40% территории Африки, северо-восток Азии, есть отдельные участки в Австралии.

климат : характерны для этих местностей и незначительные сезонные колебания температур. Летом здесь начинается сезон дождей – самое благоприятное время для степи. Бурно разрастается травянистый покров, возвращаются из мест миграции животные. Зимой же в саванне очень сухо, а температура воздуха составляет примерно 21 градус по Цельсию. В разгаре зимы саванны подвержены частым пожарам.

почвы : Характеристика почвы саванн и редколесий связана с режимом дождей. В непосредственной близости от экватора находятся красные ферраллитные почвы. По мере удаления от него появляются типичные для саванн красно-бурые почвы. Ближе к пустыням почва становится совсем бедной, с малым количеством перегноя.

Растительность саванн и редколесий, в основном, травянистая. Она представлена злаковыми растениями, многолетними травами, полукустарниками. Они бурно разрастаются в саванне, занимая большие участки территории.

Деревья встречаются редко, имеют небольшие размеры. Часто покрываются лианами и лишайником.

Саванны и редколесья, несмотря на не очень благоприятный климат, заселены разными видами животных и птиц. Среди них можно встретить:

слонов;

львов;

зебр;

жирафов;

броненосцев;

антилоп;

носорогов;

страусов;

марабу.

Все эти животные и птицы при к засушливому климату. Но даже им приходится мигрировать в другие районы, когда воды в саванне совсем не остается.

Многие годы человечество истребляло этих животных. Теперь их становится все меньше и меньше, для большинства видов созданы заповедники, чтобы сохранить их в природе

Відповідь:

Пояснення:

В Україні виділяють три нафтогазоносні регіони: Східний, Західний та Південний.

Східний нафтогазоносний регіон Редагувати

Східний регіон утворився на Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області і наразі є найпродуктивнішим за обсягами видобутку вуглеводнів в Україні. Він має близько 85% запасів природного газу та близько 61% видобувних запасів нафти України[11]. Географічно розташований в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Луганської та частково Донецької області.

Західний нафтогазоносний регіон Редагувати

Західний регіон включає в себе Передкарпатську, Карпатську, Волино-Подільську нафтогазоносні та Закарпатську газоносну область. Географічно розміщується у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Південний нафтогазоносний регіон Редагувати

Південний регіон утворюють Переддобрудзька, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська та Азовсько-Березанська нафтогазоносні області. Географічно розташований в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і частково Донецькій області, а також у Криму.

На території України розвивається на базі родовищ Передкарпатської нафтогазоносної області, Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції.

Основний вугільний басейн України — Донецький. Значна частина вугілля залягає у Львівсько-Волинському кам'яновугільному та Дніпровському буровугільному басейнах. Освоюються нові вугільні райони — Західний Донбас (Дніпропетровська область) і Південний Донбас (між Донецьком і Маріуполем).