2. Що таке зайнятість населення? Які бувають ії види?​

ответ: как-то так.........................

Объяснение:

1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.

2.Голандия, Великобритании, Португалия

3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф

4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало

5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія

6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії

7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)

Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)

Крайня західна є мис Стіп-Пойнт (113° сх.д)

Крайня східна є мис Байрон (153° сх.д)

8. Австралія розатшована в тропічному, субтропічному, субекваторіальному, помірному (Острів Тасманія) пояса

Лето в этом году ничего не обещало хорошего, и дождь не прекращался второй месяц, чуть затихая на пару часов. Противно было на улице, холодно, неуютно и грязно. Дома одной скучно. Друзья разъехались.

Рассматривая карту мира, я мечтала посетить удивительные уголки нашей планеты. Меня заинтересовал самый жаркий материк Земли - Африка. Пригодились знания, полученные на уроках географии, и я мысленно перенеслась в экваториальный лес.

Войдя в лес, я стала пробираться сквозь густую чащу. Мне показалось, что я отрезана от света и солнца, нахожусь в сумерках. Меня окружили огромные колоннообразные стволы деревьев-великанов. Гигантские лианы обвивали древесные стволы, взбирались по ним удивительными извивами, тянулись, как снасти парусного корабля, от одной кроны к другой. Небольшие растения-паразиты ослепительной красоты пристроились на ветвях огромных деревьев.

В лесу повсюду валялись покрытые мхами стволы упавших деревьев, гниющая листва.

Я шла все дальше и дальше. И вдруг мне показалось, что я попала в сказку «Двенадцать месяцев»: одни деревья были оголенные наполовину, вторые - совершенно без листвы, рядом третьи - в полном цвету, а четвертое уже усыпано зрелыми плодами. Все времена года будто хозяйничали в этом лесу.

Прогуливаясь по экваториальному лесу, я почувствовала себя очень усталой от влажности воздуха, звуков непрерывного падения капель с гигантских деревьев.

День клонился к вечеру. Я подумала: если днем в лесу темно, то как же мрачны здесь ночи! Да и ночевать на земле опасно: в экваториальных лесах обитает множество хищников, да и просто крупных животных. Мне бы не хотелось встретиться с одним из них. Пора домой. До свиданья, экваториальный лес!