С каким материком связаны открытия, совершенные путешественниками и исследователями, изображёнными ниже? Укажите название материка ВВОДИМ ОТВЕТ С МАЛЕНЬКОЙ БУКВЫ А.ТАСМАН И ДЖЕЙМС КУК

Австралия и Новая Зеландия

  Абель Тасман и Джеймс Кук занимались исследованием материка Австралия.

  ответ:Австралия.

австралия

Объяснение:

А.ТАСМАН - на него назван остров около Австралии - Тасмания

Удачі

Согласно государственной программе Санкт-Петербурга от 2011 года «Развитие транспортной системы Санкт-Петербурга» к 2020 году[1] планируется увеличить эксплуатационную протяжённость линий метрополитена до 139,4 км, ввести в действие 13 новых станций и 2 электродепо. На создание этой инфраструктуры запланировано выделение 145,785 млрд руб., из которых 12,1 млрд руб. из федерального бюджета.

Однако реально по состоянию на 20 февраля 2016 года заключены контракты на строительство станций Новокрестовская (2018), Беговая (2018), Проспект Славы (2018), Дунайская (2018), Шушары (2018), Горный институт (2019) и электродепо Южное (2018), а также станций Юго-западная (2022), Путиловская (2022). Станция Театральная будет построена без выхода на поверхность, его доделают позже. Станции от Путиловской до Каретной и электродепо Красносельское скорее всего не будут сдавать до 2022 года, то есть раньше Юго-западной и Путиловской, поэтому и контракт скорее будет заключен со сроком сдачи не раньше 2022.

Резюмируя вышесказанное можно ожидать, что в случае выполнения контрактов к 2020 году будет открыто 6 станций (теоретически 7 вместе с Театральной, но пока это не очень вероятно, т.к. контракта нет и он не готов) и 1 электродепо.

Содержание  [скрыть] 1Ввод новых станций1.12017—2021 годы1.22021—2025 годы1.3После 2025 года1.4Кольцевая линия1.5Станции на территории Ленинградской области2Примечания3СсылкиВвод новых станций[править | править вики-текст]2017—2021 годы[править | править вики-текст]Открытие второй очереди Фрунзенского радиуса со станциями «Проспект Славы», «Дунайская» и «Шушары», а также депо «Южное».Открытие участка Правобережной линии от до «Горного института» с промежуточной станцией «Театральная».Продление Невско-Василеостровской линии от «Приморской» до «Беговой» с промежуточной станцией «Новокрестовская».2021—2025 годы[править | править вики-текст]Открытие первой очереди Красносельско-Калининской линии от станции «Юго-Западная» до станции «Каретной» и депо «Красносельское».

С учетом обещанного в 1990-ых годах завершения работ к 2005-2008 годам, сроки ожидания 2021-2025 год выглядят очень оптимистичными.

Открытие участка Правобережной линии от станции «Горный институт» до станции «Морской фасад» со станцией «Гавань».Продолжение Приморского радиуса от станции «Комендантский проспект» до станции «Шуваловский проспект».Продление Невско-Василеостровской линии от «Беговой» до «Планерной».После 2025 года[править | править вики-текст]Открытие участка Правобережной линии от станции "Улица Дыбенко" до станции Юго-Восточная с промежуточной станцией Кудрово и депо Правобережное.Открытие участка Красносельско-Калининской линии от станции «Каретной» до станции «Пискарёвка».Открытие участка Фрунзенско-Приморской линии от станции «Шуваловский проспект» до станции «Коломяжская» и депо «Коломяжское»Открытие участка Красносельско-Калининской линии от станции «Юго-Западная» до станции «Петергофское шоссе» со станцией «Брестская».Открытие первой очереди Адмиралтейско-Охтинской линии (в виде ответвления от Красносельско-Калининской) от станции «Суворовская» до станции «Янино».Продление Правобережной линии в Лахту.Продление Кировско-Выборгской линии от станции «Проспект Ветеранов» до аэропорта «Пулково», а также строительство ответвления от «Политехнической» вдоль проспекта Культуры.Продление Правобережной линии из Лахты в Юнтолово со строительством депо.Продление Красносельско-Калининской линии до «Ручьёв» на северо-востоке (с депо «Ручьи») и до станции Стрельна на юго-западе.Продление Адмиралтейско-Охтинской линии от «Суворовской» через центр города и Канонерский остров до железнодорожной платформы Сосновая Поляна.Кольцевая линия[править | править вики-текст]

В Программе развития метрополитена 2011 года Кольцевая линия выделена отдельно от остальных, и ориентировочные сроки её ввода не указаны. Предположительные сроки проектирования после 2020 года, начало строительства после 2025 года, частичный ввод в эксплуатацию после 2030 года (отдельными участками), полный окончательный ввод после 2035 года (предположительно, но скорее всего не ранее этого срока).

Після смерті Б.Хмельницького гетьманом, згідно з його заповітом (ще за життя гетьмана полковники принесли в цьому присягу), мав стати молодший син Юрій. Але він був надто молодий і недосвідчений для цієї посади. Полковники обирають на своїй раді гетьманом генерального писаря Івана Виговського (1657-1659) якого пізніше затверджують на козачій раді. Новий гетьман розпочав переговори з Річчю Посполитою. Стався розкол у козацькій верхівці. Проти Виговського виступили полтавський полковник Мартин Пушкар та кошовий отаман запорізьких козаків Яків Барабаш. У жорстокій міжусобиці І .Виговський за до татар розбив загони Барабаша й Пушкаря, самі вони загинули. У вересні 1658 р. у Гадячі був підписаний договір із польськими представниками, за яким Україна (в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств) переходила під протекторат Речі Посполитої. При цьому Україна зберігала свій суд, грошову систему, військо. Унія скасовувалася, православні зрівнювалися у правах з католиками, засновувались два університети. Україна втрачала право проводити власну зовнішню політику, реєстр козаків скорочувався з 60 тис. осіб до 30 тисяч. Гадяцький трактат був ратифікований польським сеймом, проте його здійснити не вдалося. Народні маси були невдоволені свавіллям польських військ та не бажали повернення до минулих часів.Весною 1659 р. спалахнув конфлікт з Росією. 100-тисячна російська армія на чолі з князем Трубецьким вирушила на Україну. Під Конотопом козацькі війська під командуванням Виговського за до татар розгромили їх. Двоє воєвод потрапили до татарського полону. Україну продовжували роздирати внутрішні чвари. Полковник Іван Богун та кошовий атаман Іван Сірко не дали змоги Виговському скористатися цією перемогою. Січовиками на Запоріжжі гетьманом бую обрано Юрія Хмельницького (1659г 1663). Виговський був змушений зректися гетьманської булави та виїхати на територію Речі Посполитої де йому належало Барське староство (в 1664 р. він був розстріляний нібито за підбурювання населення проти польської влади). Ю.Хмельницький у Переяславі на переговорах з російськими представниками підписав угоду, яка обмежувала права України. У Києві, Ніжині, Переяславі Брацлаві та Умані розміщувались російські гарнізони з воєводами. Ю.Хмельницький не мав хисту до державної діяльності та перебував під сильним впливом більш старших та досвідченіших генеральних старшин і полковників. Уже в 1660 р. події, що блискавично розгортаютьс  призводять до різких змін у політиці гетьмана. Триває війна з Польщею - російська армія була розбита польсько-татарськими військами під Чудновим. Ю.Хмельницький у цей час вичікував поблизу, в Слободи шах. Після Чуднівської битви він укладає з поляками Слободищенський трактат згідно зі статтями якого Україна розривала Переяславські статті й визнавала зверхність польського короля. "Руїна"  Невдоволеними політикою Ю.Хмельницького були не лише прості козаки, але й багато полковників, які не хотіли миру з поляками. Зокрема, Яким Сомко (брат першої дружини Б.Хмельницького і дядько Юрія), Василь Золотаренко (брат третьої жінки Б .Хмельницького) теж претендували на гетьманську булаву. Вони вигнали польські загони з Лівобережжя та звернулися до царя за дозволом на обрання гетьмана. Проте Москва розраховувала на підпорядкування всієї України, а не тільки одного Лівобережжя, тому в дозволі було відмовлено. Лише після того, як Ю.Хмельницький зрікся булави, стали можливими вибори нового гетьмана.