Три найголовніші чинники утворення грунту:

Озера утворюються в замкнених зниженнях на суходолі, які виникають в результаті прояву ендогенних (внутрішніх) та екзогенних (зовнішніх) процесів. Ендогенні процеси створюють великі нерівності земної поверхні: гори та вулкани, западини, розломи земної кори. Екзогенні процеси створюють мілкіші нерівності ерозійного, льодовикового, еолового, карстового, зсувного рельєфу. Тому озерні улоговини за будовою відрізняються більшою різноманітністю.

За утворення виділяють понад 70 типів озерних улоговин. Частіше всього на Землі зустрічаються озера тектонічного, льодовикового, ерозійного, карстового чи еолового походження. Значно рідше можна зустріти вулканічні і зовсім рідкісні є метеоритні озера. Будова озерних улоговин, форма, величина, глибина і навіть деякі властивості води багато в чому залежать від походження самого озера. Про утворення можна судити й лише по зовнішньому вигляду. Витягнуті, глибокі озера з крутими схилами частіше всього утворені тектонічними процесами. Мілководні озера з сильно розчленованими берегами і численними островами, як правило, мають льодовикове походження. Зовсім невеликі, але відносно глибокі озера пов'язані з карстовими процесами.

Объяснение:

1)СЕВЕРО-КАЗАХСКАЯ РАВНИНА занимает небольшую часть на севере Казахстана. На юге она граничит с Сарыаркой. На западе узкой полосой тянется до Зауральского плато, на востоке - полосой шириной 200-250 км до Алтайских гор.

2)Состоит из горизонтальных морских осадочных отложений палеогена и континентальных отложений неогена, расположенных на поверхности складчато-глыбового фундамента палеозоя. После отступления моря в кайнозойе его ложе стало сушей и образовался современный рельеф равнины

3)Климат Северо-Казахской равнины отличается резкой континентальностью . Зимой с севера сюда свободно проникают арктические, а летом из Центральной Азии - сухие континентальные воздушные массы.

4)По геологическому строению Северо-Казахская равнина разделена на четыре природно-территориальных района: Есильская равнинная лесостепь, Тобыло- Обаганская равнинная степь. Еснль-Ертисская степь и Ертис- Кулындынская равнина. Есильская равнинная лесостепь расположена вдоль реки Еснль в Северо-Казахстанской области.

5)Северо-Казахской равнине сформированы лесостепная и степная зоны. В почвенном покрове преобладают черноземы и темно-каштановые почвы на лёссовидных суглинках. Растительность состоит из разнотравно-ковыльных и ковыль- но-типчаковых групп.

6)На левом берегу Ертыса находятся озера и сухие озерные котловины. Самые большие озера - Жалаулы и Чурексор. В озеро Жалаулы впадают реки Чидерти и Оленти, в озеро Селетытениз - река Селеты.

Есиль (длина на территории Казахстана 1700 км) берет начало в Центральном.

Тобол (длина на территории Казахстана 800 км) начинается на восточном склоне Южного Урала, протекает по казахстанской территории и впадает в Ертыс на территории Рос­сии

7)На Северо-Казахской равнине сформированы лесостепная и степная зоны. В почвенном покрове преобладают черноземные и темно-каштановые почвы на лессовидных суглинках. Растительность состоит из разнотравно-ковыльных и ковыльно-типчаковых групп. Растут тимофеевка, кострец безостый, морковник и др

Объяснение: надеюсь правильно и надеюсь