Қай жылдары Қазақстанда Географиялық қоғам құрылды және ол қандай ғылыми мәселелерді шешті? ​

1952 ж. Қазақстанда Географиялық қоғам құрылды

Географическое положение между 12° с.ш. и 56° ю.ш. обусловливает высокие значения солнечной радиации почти на всей территории Южной Америки. Большая часть ее получает 5000-6700 МДж/м2 (120-160 ккал/см2) в год, и лишь на крайнем юге эта величина снижается до 3300 МДж/м2 (80 ккал/см2). Радиационный баланс земной поверхности имеет отрицательное значение в зимнее время года только к югу от 45° ю.ш., т.е. на очень небольшой части материка (см. рис. 6).Важным фактором климатообразования в Южной Америке, как и в Северной, является ее орография. Воздушные потоки, идущие со стороны Атлантического океана, свободно проникают на запад вплоть до подножия Анд. На западе и отчасти на севере барьер Анд оказывает влияние на воздушные течения, идущие с Тихого океана и Карибского моря.Велико значение также течений Атлантического и Тихого океанов у берегов материка. Гвианская и Бразильская ветви Южного Пассатного течения в Атлантическом океане создают у берегов Южной Америки зимнюю положительную аномалию порядка 3 °С. Перуанское же холодное течение в Тихом океане, проникающее почти до самого экватора, выносит на север массы холодных вод из Антарктики и снижает температуру в экваториальной зоне на 4 °С по сравнению со средней величиной для этих широт.Важнейший тип циркуляции атмосферы для большей части Южной Америки — пассатная циркуляция обоих полушарий. По западной периферии атлантических максимумов выносятся массы относительно влажного тропического воздуха, который трансформируется, продвигаясь в глубь материка и отдавая значительную часть своей влаги окраинным поднятиям Бразильского и Гвианского нагорий.

1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.

2.Голандия, Великобритании, Португалия

3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф

4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало

5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія

6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії

7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)

Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)

Крайня західна є мис Стіп-Пойнт (113° сх.д)

Крайня східна є мис Байрон (153° сх.д)

8. Австралія розатшована в тропічному, субтропічному, субекваторіальному, помірному (Острів Тасманія) пояса