Як змінювалися погляди людини на форму Землі?​

Стародавні індійці вважали, що Земля — це півкуля, яку тримають три слони, що стоять на велетенській черепасі. Різні жителі узбережжя океанів уявляли Землю у вигляді диска, розміщеного на спинах трьох китів, які плавають безмежним океаном. Давні китайці уявляли Землю у вигляді велетенського коржа. Давні єгиптяни були переконані, що сонце на кораблі мандрує небосхилом, який підтримує богиня неба. Вавилоняни зображували Землю у вигляді височенної гори, оточеної морем. Давні юдеї не мали сталої думки про форму Землі

Объяснение:

У священних текстах юдеїв Земля зазвичай пласка, і має форму або круга, обмеженого краями

, або чотирикутника .Подібні уявлення успадкували і перші християни

Осының жауабы барма?

Объяснение:

Тест

1.География ғылым ретінде пайда болды

А.Ежелгі Римде            

В.Ежелгі Грекияда            

С.

2.Геоморфология ғылымы зерттейді

А.халықтың ұдайы өсуін,құрылымын,орналасуын

В.топырақтың жер бетінде таралу заңдылықтарын

С.жер бедерінің құрылысын,шығу тегін,даму тарихын

Д.адамзаттың ғаламдық проблемалары мен оларды шешу жолдарын

3.Картографиялық әдістерге жатады

А.Анализ бен синтез       

В. Стационарлық     

С.Графикалық  талдау    

Д.Модельдеу

4.Сәйкестендір:

А.Памир – Солтүстік Америка

В.Атлас – Африка

С.Анд – Еуразия

Д.Кап – Аустралия

5.Қазақстан орналасқан дүние бөлігі

А.Еуропа     

В.Еуразия        

С. Азия               

Д.Аустралия

6.Карталардың мазмұнына қарай бөлінуі

А.Ірі масштабты      

В. Дүние бөліктер картасы    

С.Тақырыптық карта   

Д.Материктер картасы

7.Қысымы бірдей нүктелерді қосатын сызықтар

А.Изосызықтар       

В.Изобара         

С.Изотерма             

Д.Изогиета

8.Жердің қатты тас қабаты

А.Литосфера           

В.Атмосфера     

С.Гидросфера        

Д.Биосфера

Підстила́юча пове́рхня, підст́ильна пов́ерхня— сукупність природних і перетворених (змінених та створених людиною) ландшафтів на земній поверхні, що знаходяться у взаємодії з атмосферою в процесі обміну теплом і вологою.

Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що загострюється розтягнутістю материка з заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар'єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів. 38 % площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік.
Періодично виникають посухи, однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня.
На півдні материка проходить ряд антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінга літні посухи пом'якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплим Східно-Австралійським плином вологе повітря. Його підняття по схилах гір обумовлює орографічні опади, особливо рясні між 16 і 19° південної широти.
Залежно від термобаричних умов і характеру зволоження в Австралії виділяються пояси субекваторіального, тропічного і субтропічного клімату. Великий Вододільний хребет, що затримує теплі і вологі вітри з Тихого океану, загострює розходження в ступені зволоження східного узбережжя і внутрішніх районів Австралії і відокремлює океанічні сектори у всіх поясах.