Ұзындығы 40 см таяқшаны қақ бөліп кесті, шыққан бөліктің біреуін қайтадан қақ бөліп кесті де жаңадан пайда болған екі бөліктің біреуін тағы да қақ бөліп кетсі. Пайда болған ең кіші бөліктің ұзындығы қанша болады? *​

Казахстан - крупные запасы нефти,природный газ,уголь,железная руда,марганец,хром,никель,кобальт,уран,медь,золото,цинк,бокситы,свинец,молибден.

Киргизия - залежи золота и редкоземельных металлов,нефелин,ртуть,свинец,висмут,цинк.

Таджикистан - гидроэнергия,некоторые запасы нефти,урана,бурого угля,свинца,цинка,ртути,сурьмы,вольфрам.

Туркменистан - уголь,природный газ,сера,уголь,соль.

Монголия - нефть,уголь каменный,железная руда,медь,вольфрам,молибден,фосфаты,никель,золото,серебро,олово,цинк,флюорит.

Відповідь:Природа Українських Карпат представлена складною системою територіальних одиниць, що створюють високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси. До високогірного ярусу належать давньольодовиково-високополонинські флішеві гірські ландшафти з максимумом відносних перевищень до 1500 м (масиви Чорногора, Свидівець та ін.) в осьовій частині гір. Другим видом гірських ландшафтів цього ярусу є давньольодовиково-високополонинські кристалічні (Мармароський масив, Чивчини). Три види ландшафтів становлять наступний, основний за площею, середньогірний ярус. Ландшафти середньогірно-полонинські (перевищення до 1300 м) представлені масивами Полонинського Бескиду (масиви Рівна, Полонина Боржава, Красна). Потужне зовнішнє пасмо — це середньогірно-скибові ландшафти (перевищення до 1000 м), найтиповіше виражені в Східних Бескидах, Покутсько-Буковинських горах. Вздовж південного краю Українських Карпат середньогірно-давньовулканічні ландшафти Вулканічних Карпат (масиви Маковиця, Синяк, Великий Діл, Тупий).

Ландшафти низькогірного ярусу двома смугами всередині гір та формують їхні крайові структури. Міжгірно-верховинські ландшафти (перевищення до 400 м) пов'язані з Головним Карпатським вододілом (Стрийсько-Сянська, Воловецька та інші верховини, а також Міжгірська, Верхньобистрицька, Ясінська, Ворохтянська та Верховинська улоговини). Тут містяться основні карпатські перевали (Ужоцький перевал, Верецький перевал, Воловецький перевал та інші). До регіонального розлому, що обмежовує флішеві Карпати на півдні, приурочені низькогірно-стрімчакові ландшафти — Угольський, Свалявський та інші (перевищення до 400 м). Тут зосередженні найвідоміші карстові печери регіону. Північно-східний край Українських Карпат становлять низькогірно-скибові ландшафти (перевищення до 400 м) у межиріччях Дністра, Стрию, Свічі, Лімніці, Бистриці, Пруту, Черемошу, Сірету. Горбогірно-улоговинні ландшафти (перевищення 300 м) характерні для межиріч Тиси, Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави, Латориці.