Составить рисунок из частей танграма.

В Атлантическом океане переходная зона представлена двумя областями — Средиземноморской, Карибской. Карибская (Антильская) область характеризуется серией разновозрастных островных дуг. Островные дуги имеют петлевидное строение, нередко желоба располагаются не только с внешней, но и с внутренней стороны дуг. В строении этой области принимают участие крупные массивы горной суши (Гаити, Куба). Рельеф дна очень сложен и состоит из ряда отдельных котловин (Юкатанская, Гренадская) с глубинами до 5000 м, разделенных подводными хребтами. В Карибской переходной области отмечены глубоководные желоба.
Средиземноморская область отличается от Карибской более простым строением и длительным развитием. В тектоническом строении ее преобладает материковый тип земной коры. Здесь нет глубоководных желобов, но сохранились их реликты (Эллинский желоб, 5121 м)

Міссісіпі

Верхня та нижня течії Річка бере початок з невеликого озера Айтеске на північному заході Центральних рівнин, і верхів'ям протікає заболоченою, вкритою численними озерами лісистою місцевістю штату Міннесота. Довжина - 6300 км. Впадає Міссісіпі в Мексиканську затоку, утворюючи дельту довжиною 300 кілометрів, пов’язану поперечним береговим каналом, призначеним для зв’язку великих портів Мексиканської затоки і узбережжя Атлантичного океану.

Режим живлення Міссісіпі відноситься до змішаного. Залежно від того, з яких районів країни беруть початок притоки, розрізняють дощове і снігове живлення.

Ліві водотоки Міссісіпі живлять її дощовими водами, що випадають в басейні річки Огайо.

Праві притоки несуть в собі талі води величних Скелястих гір з більш великого басейну Міссурі