Составьте график хода температур в течении суток в г.Алматы

осы. деп. ойлай........................

И добро и зло одновременно. С одной стороны - богатые природные ресурсы, что дает возможность наполнять госбюджет. С другой стороны - чем больше территория, тем труднее ей управлять. Плюс низкая плотность населения, малоразвитая инфраструтура в большинстве регионов страны. Это, конечно, зло. А вообще ответ в простом сравнении - где выше уровень жизни, в маленькой Швейцарии или большой России? Хотя это все равно не оправдание для наших чиновников, ведь в США или Австралии тоже территория немалая...

Розглядаючи історію та особливості формування території сучасної України у ХХ столітті, слід пам’ятати, що на початку століття Україна ще не мала статусу самостійної, незалежної держави. Напередодні Першої світової війни її землі були поділені між двома великими імперіями – Російською та Австро-Угорською. Більшість земель, населених українцями, перебувала у складі Російської імперії. Це насамперед територія 9 губерній: Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської і Чернігівської. Цю територію називають Наддніпрянською Україною, або Наддніпрянщиною.

Решта українських земель, розташованих на захід від річки Збруч, належала Австро-Угорщині. Ці землі входили до окремих адміністративних одиниць Австрії – Галичини й Буковини, які мали елементи територіального самоврядування з крайовими сеймами. Українське населення протягом багатьох десятиліть домагалося поділу Галичини на східну, населену переважно українцями, і західну, польську. Це мало послабити вплив поляків у Східній Галичині і створити кращі умови для національно-культурного розвитку української більшості. Але австрійська влада не була в цьому зацікавлена.

Закарпаття – найзахідніша історична українська територія – входило до складу Угорщини і ніякого самоуправління не мало.

Объяснение: