Какой из утверждений является верным а. Северный магнитный полюс и не меняет свое местоположение Б. Северный магнитный полюс располагается на территории Канады В. Северный магнитный полюс располагается южнее северного географического полюса. Г. Северный магнитный полюс располагается южнее северного полярного круга

1. Возникают в результате внезапных разрывов и смещений участков земной коры. Землетрясения происходят в любой точке земного шара, в любое время года, определить, где и когда, и какой силы будет землетрясение фактически невозможно.

2. Очаг - это место, где возникает смещения гигантских массивов пород или тектонических плит.

3. ответ в файле

4. Извержение вулкана происходит из-за дегазации магмы (дегазация — удаление нежелательных растворённых газов и веществ).

5. Магма в магматическом очаге находится под давлением. Поднимаясь вверх, магма теряет газы и пары воды и превращается в лаву - магму, объединенную газами. Когда открывается «клапан» в Земле, давление в верхней части магматического очага резко снижается. Внизу же, где давление пока еще большое, растворенные газы всё еще входят в состав магмы. В жерле вулкана из магмы уже начинают выделяться пузырьки газов: чем выше, тем их становится больше; эти легкие «воздушные шарики» поднимаются вверх и увлекают за собой вязкую магму. Около поверхности уже образуется сплошная пенистая масса. Дегазация магмы завершается на поверхности, где, вырвавшись на свободу, она превращается в лаву, пепел, горячие газы, пары воды и обломки горных пород.

6. Действующие – вулканы, которые извергались в наши дни или в историческое время. Спящие – об их деятельности не сохранилось сведений, но иногда они начинают действовать. Потухшие – бездействуют много тысяч лет.

1. В больших городах будет большое количество человеческих жертв, огромный материальный ущерб, разрушенные здания. В горах опасны, потому что может быть схождение камней или лавина - завалит.

2. Под Камчатку и Курильские острова погружается тихоокеанская платформа. В результате этого земная кора под ними нестабильна и там часто происходят извержения вулканов и землетрясения.

Вокруг Тихого океана земная кора нестабильна и там располагается много вулканов. Это область называется Тихоокеанское Огненное Кольцо. В него же входят Курильские острова и Камчатка.

Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси
Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.
Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до
н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу).
До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод.