В каком континенте наблюдается самое большое количество Колонии?​

На острове Ньюфаундленд

Сходства : климат обоих областей в целом схож : это резко континентальный климат умеренного пояса. Для него характерно жаркое лето и холодная морозная зима с преобладанием малооблачной погоды в течение года. Средняя годовая температура в обоих районах почти одинакова, если не брать в расчет горные участки Восточно-Казахстанской области. Количество осадков не сильно различается, если брать в расчет только равнинную территорию.
Различия : климат Восточно-Казахстанской области еще более континентальный. 
Надо заметить, что из-за разного рельефа Восточно-Казахстанской области средняя годовая температура в разных пунктах отличается : чем выше расположен пункт над уровнем моря, тем ниже в нем температура. Например, в Семипалатинске она выше, чем в Усть-Каменногорске.
Воздушные массы : для Акмолинской области зимой характерно преобладие южных ветров, летом северных, для Восточно-Казахстанской - зимой восточных, летом севрных. Стоит заметить, что эти ветры приносят внутриконтинентальные сухие воздушые массы, морской влажный воздух доходит до обеих районов нечасто.
Снежный покров : для Акмолинской области его максимальная высота за зиму обычно 20-25 см, для Восточно-Казахстанской - чуть-чуть ниже( на равнинах, в горах, естественно, много снега). Она достигается в феврале.
Осадки : не сильно различаются в среднем для равнинных мест. Для Акмолинской области - 300-400 мм в год. В Восточно-Казахстанской здесь контрасты : на равнине кол-во осадков составляет 300-400 мм в год, а  при подъеме в горы оно постепенно повышается до 900 мм.

Головна / Людина / Д Докучаєв Василь Васильович Переглянути зображення ДОКУЧА́ЄВ Василь Васильович (Докучаев Василий Васильевич; 17. 02(01. 03). 1846, с. Мілюково, нині Смолен. обл., РФ – 26. 10(08. 11). 1903, С.-Петербург) – російський вчений-агроном, ґрунтознавець, географ. Д-р геології (1883). Закін. С.-Петербур. ун-т (1871), де відтоді й працював: від 1881 – доц., від 1883 – екстраординар., згодом – ординар. проф. каф. мінералогії; водночас від 1874 – викл. Ін-ту цивіл. інженерів; 1892–95 – дир. Новоолександрій. ін-ту с. госп-ва і лісівництва, де створив першу в Росії каф. ґрунтознавства. 1877 та 1888–94 очолював експедиції в Україну. Досліджував ґрунти, рослинність, геол. умови Полтав. губ., у результаті чого складено ґрунт. карти цієї місцевості. Один з основоположників фіз. географії. Автор вчення про світ. зональність ґрунт. природ. зон (виділив 7 світ. зон); наук. праць, присвяч. комплекс. фіз.-геогр. характеристиці причорномор. степів України. Довів, що ґрунти на земній поверхні утворюються внаслідок взаємодії клімату, рослин. і тварин. організмів, складу й будови материн. породи, рельєфу місцевості, геол. віку; розробив першу в світі природн.-істор. класифікацію ґрунтів. Брав участь у боротьбі з посухою в Росії 1891. Створив природн.-істор. музеї у Полтаві та м. Нижній Новгород (РФ). Президія АН СРСР заснувала Золоту медаль і премію ім. Д. (1944). Його ім’ям названо місто в Донец. обл. Ім’я Д. присвоєно Харків. аграр. ун-ту та низці н.-д. установ.

Объяснение:

Я сьогодні то здавала і получила ів, тільки там нада поняти як розшифрувати слова, удачі