Завдання. Використовуючи текст підручника, довідкову літературу, інтернет-ресурсы карти атласу, порівняйте географічне положення України з іншими краіналусвіту (на власний вибір Заповніть таблицю.УкраїнаПланРозташування країнищодо материка, частинисвітуПоложення в системігеографічних координатСухопутні та морськікордони, країни-сусідиСтолицяПоложення відносноморів і океанівПоложення в межахтектонічних структурПоложення відносноосновних форм рельєфуПоложення відносноприродних зонОцінка географічногоПоложення​

Фізико-географічне положення

  Україна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.

    Україна розташована в основному на південному заході Східноєвропейської рівнини, в Центрально-Східній Європі. Лише невелику частину її території (5%) займають Карпатські і Кримські гори — складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи. Територія України лежить у помірному кліматичному поясі Північної півкулі. Тільки Південний берег Криму – у субтропічному поясі. В її межах чітко (як ні в жодній іншій країні Європи) простежуються три фізико-географічні зони — лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах — висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками).

   Україна — найбільша держава Європи. Її  площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.

   Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.

   Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.

   Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.

Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.

   Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.

    Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.

   В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл.

  Територія нашої держави розташована приблизно на широті Франції, північної частини Сполучених Штатів Америки і південних районів Канади, тому має подібні з цими країнами природні умови. Для України характерні великі запаси, вдале поєднання і територіально компактне залягання покладів багатьох цінних корисних копалин.

Україна має переважно рівнинний рельєф, порівняно теплий помірно континентальний клімат, родючі чорноземні ґрунти. Гори — Карпати і Кримські — невисокі і не перешкоджають здійсненню господарських зв'язків. Частина річок судноплавна. Усе це сприяло її давньому компактному заселенню, великому господарському, зокрема землеробському, освоєнню земель. На заході і півночі є значні ресурси поверхневих і підземних вод, у тому числі мінеральних. Великі можливості для розвитку санаторно-курортного господарства і туризму.

Объяснение:

пойдет

Астрономическая справка. Положение Земли на орбите в моменты: летнего солнцестояния (слева), зимнего солнцестояния (справа), осеннего равноденствия (спереди) и весеннего равноденствия (сзади). Июньское (летнее) солнцестояние. Цветом показаны зоны Земли с различной долготой дня (северное полушарие сверху) Различают зимнее и летнее солнцестояние. По всемирному времени (в других часовых поясах эти даты могут отличаться на сутки) в северном полушарии зимнее солнцестояние происходит 21 или 22 декабря, а летнее солнцестояние происходит 21 июня (в високосные годы 20 или 21 июня). южном полушарии — наоборот, декабрьское солнцестояние оказывается летним, а июньское — зимним. День зимнего солнцестояния является самым коротким днём (с самой длинной ночью) в году в соответствующем полушарии (кроме полюса, где единственная ночь в году длится полгода, и зимнее солнцестояние — середина этой полярной ночи). День летнего солнцестояния является самым длинным днём (с самой короткой ночью) в году в соответствующем полушарии (кроме района полюса, где единственный световой день в году длится полгода и летнее солнцестояние — середина этого полярного дня). В средних широтах в течение астрономической зимы и весны точка, в которой Солнце находится в полдень (точнее, в истинный полдень), ежедневно поднимается всё выше над горизонтом, а в день летнего солнцестояния «останавливается» и изменяет своё движение на обратное. Затем она каждый день опускается всё ниже, и, в конце концов, в момент зимнего солнцестояния, снова «останавливается» и начинает подниматься обратно. Вследствие високосного сдвига даты солнцестояния в разные годы могут отличаться на 1—2 дня. Традиционно момент зимнего солнцестояния принимается за начало астрономической зимы, а момент летнего солнцестояния — за начало астрономического лета, что является следствием выбора для началаастрономической весны или осени — дня весеннего или осеннего равноденствия [3]. Астрономическая долгота солнца в эти моменты, соответственно, 90° и 270°. В течение нескольких дней до и после момента солнцестояния Солнце почти не меняет склонения, его полуденные высоты в небе почти неизменны (высота в течение года меняется по графику, близкому к колоколообразной вершине синусоиды); отсюда и происходит само название солнцестояния. Из наблюдений высот Солнца в период обоих солнцестояний может быть определён наклон плоскости эклиптики к плоскости небесного экватора. Обозначение точек [править | править вики-текст] Точки зимнего и летнего солнцестояний обозначаются символами зодиака, , в которых они находились во времена Гиппарха: зимнего солнцестояния — знаком Козерога (), летнего солнцестояния — знаком Рака

В результате предварения равноденствий эти точки сместились и ныне находятся, соответственно, в созвездиях Стрельца и Тельца, причём точка летнего солнцестояния переместилась в созвездие Тельца из созвездия Близнецов сравнительно недавно — осенью 1988 года

Объяснение:

вот

По климатической карте, можно выявить некоторые закономерности в рас­пределении тепла и влаги по поверхности Земли. Количество полученного поверх­ностью Земли тепла увеличивается по ме­ре приближения к экватору. Осадков так­же выпадает больше в районе экватора на юго-восточных побережьях материков.
Вот сведения, на основании которых и сделан вывод:
• Распределение осадков на земном шаре очень неравномерно и зависит от распределения атмосферного давления, количества водяного пара в атмосфере, от рельефа.
• Осадков бывает больше в экваториальных и умеренных широтах, меньше - в тропических и полярных.
Для каждого климатического пояса ха­рактерна своя циркуляция воздушных масс. В основных климатических поясах, как правило, господствует воздушная масса, соответствующая названию данно­го пояса (в экваториальном — эквато­риальные воздушные массы, в тропиче­ском — тропические, в умеренном — уме­ренные, в арктическом — арктические, и антарктическом — антарктические) .
• Источником нагрева земной поверхности является солнечная энергия.
• Земная поверхность нагревается по-разному в зависимости от угла падения солнечных лучей, цвета, плотности поверхности и рельефа.
• Различают суточные и годовые изменения температуры воздуха, которые на разных широтах имеют свои показатели амплитуды колебания.
• Различают четыре основных типа годового распределения температуры воздуха и семь тепловых поясов Земли.

Существует за­висимость между атмосферным давлени­ем и осадками. При восходящем движе­нии воздуха условий для возникновения осадков больше, чем при нисходящем. Изменение давления обязательно учиты­вается при прогнозе погоды. Если сфор­мировалось устойчивое повышенное атмо­сферное давление, то и погода устанавли­вается ясная (летом — жаркая, а зимой — морозная) , а если давление резко меняет­ся с высокого на низкое, то также резко меняется и погода, усиливается ветер, об­разуются атмосферные осадки.