Відповідь: Земная кора - верхняя часть литосферы.
Внутренние состояние земли:
-внутрение ядро (1250км)
-внешнее ядро (2250км)
-мантия (2800км)
-земна кора (80км)
Земная кора - верхняя часть литосферы. Строение земной коры под материками и океанами неодинаково.
Одновременно з внутренними силами роботают внешние силы:
-ветер
-текучие воды
-колебання температур
-деятельность растений
-деятельность животных
Внутренние и внешние силы земли создают все неровности на ее поверхности.
Магма - расплавленное вещество мантии.
Литосфера разбита на крупные блоки - литосферные плиты, которые очень медленно перемещаются по пластичному слою мантии.
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Умовні позначення відповідей: Г – гілеї, С – савани й рідколісся, П – пустелі й напівпустелі, Т – твердолисті ліси. 1) Вічнозелені ліси, що ростуть у 6-7 ярусів.2) Тут росте товсте бочкоподібне дерево – баобаб.3) Тут мешкають карликові бегемоти, леопарди, горили, мурахи.4) Проживає “велика п’ятірка”: слон, носоріг, буйвіл, лев, жираф.5) Батьківщина кавунів і вельвічії.6) Поширені жовто-червоні малородючі грунти.7) Частина рослин є ефемерами.8) Листя рослин захищене восковим нальотом.9) Острівцями життя є оази, а їхньою царицею – фінікова пальма.10) Герої мультфільму “Мадагаскар” найкраще почувалися б тут.11) Ростуть високі трави, у яких може сховатися вершник.
Клімат Євразії тісно пов’язаний з її великими розмірами. Материк характеризується винятковою розмаїтістю кліматичних умов, чому сприяє низка факторів.
Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Оймяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опадів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах високогір’я, особливо на Памірі й Тибеті.
Великий вплив на клімат Північної Америки мають баричні центри, які формуються над океанами. В північній частині Атлантичного океану такими центрами є Ісландський мінімум й Азорський максимум, в північній частині Тихого океану – Алеутський мінімум і Гавайський максимум.
Атмосферні процеси над Північною Америкою проявляються по-різному.
Узимку материк дуже охолоджується, а тому в центрі його формується область підвищеного тиску. Баричний максимум знаходиться приблизно в районі 40° пн. ш. і 110° з. д., звідки повітря розтікається в різні напрями. Проте в зв'язку з невеликою протяжністю материка в широтному напрямі стійкого континентального антициклону не буває. Найінтенсивніші в цей час Ісландський і Алеутський мінімуми.
В середині зими області зниженого тиску майже змикаються над північною Канадою і "витискують" область підвищеного тиску над материком на південь.
У зв'язку з тим, що в помірних широтах переважає західний перенос, великий вплив на материк має Алеутський мінімум. Узимку по його південно-східній периферії виноситься відносно тепле тихоокеанське повітря. Наприклад, у Сіетлі в цей час середня температура над поверхнею землі становить близько +8°. Переваливши через Скелясті гори, циклони, що рухаються з Тихого океану, втрачають вологість і відносно прогріваються. Лише на межі між США і Канадою в районі Британської Колумбії, де гори знижуються, тихоокеанське повітря проникає далеко на схід.
Взимку також переноситься морське арктичне повітря, яке заходить далеко на південь і часто приносить снігові опади. Холодне повітря нерідко досягає навіть узбережжя Мексиканської затоки і півострова Флоріди, викликаючи заморозки. Разом з тим відбувається і зворотний процес: тепле і вологе повітря проникає на північ
Объяснение: