4. МЕТОДЫ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ 1. Заполните пропуски. или приём теоретического исследованияили практического осуществления чего-либо.M_ _ _ _2. Заполните кластер.Методы географических исследований(6 стрелочка) 3. Дайте определения.Экспедиция-Эксперимент-Аэрофотоснимок-

Генетичний фонд — це сукупність видів рослин і тварин Землі. Як вже було показано, видовий склад живих організмів Землі сформувався протягом її тривалої геологічної історії. Серед мільйонів видів організмів немає «непотрібних» чи «шкідливих» - кожен із них виконує свою роль у біосфері, кожен — унікальне творіння природи. Зникнення будь-якого виду живих істот — це непоправна втрата для генетичного фонду Землі, оскільки вид, який щез, вже ніколи не зможе відродитись. А між тим, організми, непотрібні нам сьогодні, чи навіть «шкідливі», мають невідомі нам потенційні можливості, про які ми можемо навіть не здогадуватися. Згадаймо, наприклад, отруйних змій. Хто з хлопчаків (а то й дорослих), вгледівши гадюку, не хапається за камінь чи палицю, щоб неодмінно вбити «цього гада»? Але ті ж гадюки, наприклад, винищують безліч мишей, пацюків, ховрахів та інших шкідників, що псують, поїдають дуже багато зерна та інших продуктів харчування. А отрута змій — безцінна сировина для виробництва ліків, і сьогодні суха отрута деяких змій на міжнародному ринку цінується дорожче золота!
Рідкісні й вимираючі види рослин і тварин повинні особливо ретельно охоронятися. Для цього в місцях їхнього проживання організують заповідники, де середовище має залишатися в недоторканому людиною вигляді. Ці види заносяться в Червону книгу, а насіння рослин і статеві клітини тварин зберігають у спеціальних генетичних сховищах або банках. Один з найвідоміших таких банків — Насіннєвий фонд, було створено в 20—30-ті роки в Ленінграді видатним російським генетиком М. І. Вавіловим. Цей учений та його послідовники зібрали по всьому світу тисячі зразків насіння дикоростучих злаків, у тому числі предків пшениці, жита, ячменю та інших цінних рослин. Сам Вавілов трагічно загинув у сталінських таборах, але його учні в умовах блокадного Ленінграда, пухнучи й помираючи від голоду, зробили неможливе — зберегли це безцінне зібрання генетичного матеріалу

  река в Африке. Длина около 2660 км, площадь бассейна 1330 тыс. км2. Начинается на плато Конго —Замбези в Замбии, на высоте 1100 м над уровнем моря. Реки и озёра бассейне З. лежат на территорииЗамбии, Южная Родезии, Малави, Мозамбика, Анголы, а также Намибии и Ботсваны. Важнейшие притоки:справа — Лунгвебунгу, Луангинга, Линьянти (в верхнем и среднем течении Квандо), Умниати, Луэнья; слева— Кабомпо, Луэна, Кафуэ, Луангва, Шире. В отдельные годы и сезоны с бассейном З. имеет соединение р.Окаванго (Кубанго). К бассейну З. относится одно из крупнейших африканских озёр — Ньяса (Малави).         В верхнем течении З. протекает по равнине Баротсе, имея небольшое падение (на протяжении 1200км в среднем 0,2 м на 1 км). В 100 км ниже впадения р. Луангинги расположена серия порогов и водопадов,среди которых водопад Гонье. Ниже З. вновь протекает по плоской, сильно заболоченной равнине Шешеке.В 75 км ниже впадения в З. р. Линьянти находится крупный водопад Виктория. Ниже, до Карибы, тянетсяводохранилище Кариба (площадь 5200 км2). Между Зумбо и Шикон долина З. расширяется; ниже Шикона —порожистый участок (в частности, пороги Кебрабаса). В нижнем течении З. имеет, как правило, широкуюдолину и широкое (до 5—8 км) русло (исключение — ущелье Лупата). Ниже впадения Шире З. протекает низменности В 120 км от Мозамбикского пролива, куда впадает З., начинается дельта. Наединственном судоходном рукаве Шинде расположен одноименный порт. Питание преимущественнодождевое. Характерно летнее половодье, во многих случаях растягивающееся и на осень. Подъём водыначинается с декабря, максимальные расходы приходятся на март — апрель, после чего начинается ихуменьшение; в течение года средний месячный сток воды в З. изменяется более чем в 10 раз. Среднийрасход воды у устья З. равен 16 тыс. м3/сек; твёрдый сток составляет 100 млн. т в год.         Реки бассейна З. обладают огромными запасами гидроэнергии (137 млн. квт при полномиспользовании стока). В начале 70-х гг. использовалась лишь незначительную часть этих запасов(единственная крупная ГЭС — Кариба, на границе Замбии и Южной Родезии, 705 тыс. квт). Началосьстроительство гидротехнического узла Кабора — Басса в нижнем течении З. (Мозамбик). Разработан рядгидротехнических проектов для рек Кафуэ, Шире и др. Воды бассейна З. с целью орошения используютсямало. Судоходство затруднено наличием порогов, большими сезонными колебаниями расходов воды исуществует лишь на отдельных изолированных участках. Основное судоходство — на территории Замбии. Вреках и озёрах бассейна З. — рыболовство. Возможности его расширились в связи с созданием Карибскоговодохранилища.         Лит.: Дмитревский Ю. Д., Внутренние воды Африки и их использование, Л., 1967; его же, Замбези, «Уч.зап. Вологодского пединститута», 1959, т. 24; Wellington J. Н., Southern Africa. A geographical study, v. 1—2,Camb., 1955.         Ю. Д. Дмитревский.