1. На юге Дальнего Востока зима холоднее, чем в Москве, потому что он: а. расположен на большей высоте; б. расположен значительно севернее; в. находится под влиянием Сибирского антициклона; г. расположен ближе к океану. 2. Больше всего осадков в России выпадает в: а. Ленинградской области; б. районе Сочи; в. Уральских горах; г. Калининградской области. 3. Какой тип климата представлен в европейской части России? а. резко- континентальный; б. муссонный; в. умеренно-континентальный; г. морской. 4. Объём воды, протекающий через поперечное сечение реки в единицу времени (м3/с), называют: а. расходом воды; б. годовым стоком; в. режимом реки; г. стоком реки. 5. Температурная инверсия на Северо-Востоке России объясняется: а. холодными ветрами с Северного Ледовитого океана; б. котловинным рельефом местности; в. слагающими кристаллическими породами; г. Отсутствием лесной растительности. 6. Переувлажнённость тундры объясняется: а. большим количеством осадков; б. длительностью весеннего снеготаяния; в. малой испаряемостью; в. отсутствием древесной растительности. 7. В Ленском и Печорском бассейнах добывают: а. бурый уголь; б. нефть; в. железную руду; г. каменный уголь. 8. Какое питание характерно для рек с паводковым режимом? а. снеговое; б. дождевое; в. ледниковое; г. грунтовыми водами. 9. Установите соответствие: «Главная река-приток» а. Амур а. Алдан б. Лена б. Иртыш в. Енисей в. Шилка г. Обь г. Ангара 10. Укажите не верное утверждение. Для борьбы с эрозией почв необходимо: а. почвозащитные севообороты; б. внесение минеральных удобрений; в. террасирование склонов; г. создание полезащитных лесных полос.

Уряди Аргентини, Австралії, Бельгії, Чилі, Французької

Республіки, Японії, Нової Зеландії, Норвегії,

Південно-Африканського Союзу, Союзу Радянських Соціалістичних

Республік, Сполученого Королівства Великобританії i Північної

Ірландії та Сполучених Штатів Америки,

усвідомлюючи, що в інтересах всього людства Антарктика

повинна й надалі завжди використовуватись виключно в мирних цілях

i не повинна стати ареною або предметом міжнародних розбіжностей;

визнаючи істотний вклад, внесений у наукове пізнання завдяки

міжнародному співробітництву в наукових дослідженнях в Антарктиці;

переконані в тому, що встановлення міцного фундаменту для

продовження й розвитку такого співробітництва на основі свободи

наукових досліджень в Антарктиці, як воно здійснювалось протягом

Міжнародного геофізичного року, відповідає інтересам науки i

прогресу всього людства;

переконані також у тому, що Договір, який забезпечує

використання Антарктики тільки в мирних цілях i продовження

міжнародної згоди в Антарктиці, сприятиме здійсненню цілей i

принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 );

погодилися про таке:

Стаття I

(1) Антарктика використовується тільки в мирних цілях.

Забороняються, зокрема, будь-які заходи військового характеру,

такі, як створення військових баз i укріплень, проведення

військових маневрів, а також випробування будь-яких видів зброї.

(2) Цей Договір не перешкоджає використанню військового

персоналу чи оснащення для наукових досліджень або для будь-яких

інших мирних цілей.

Стаття II

Свобода наукових досліджень в Антарктиці i співробітництво з

цією метою, як вони застосовувались протягом Міжнародного

геофізичного року, продовжуватимуться відповідно до положень цього

Договору.

Стаття III

(1) Для сприяння міжнародному співробітництву у наукових

дослідженнях в Антарктиці, як це передбачено в Статті II цього

Договору, Договірні Сторони погоджуються, що в максимально

можливому i практично здійснюваному ступені:

а) проводиться обмін інформацією стосовно планів наукових

робіт в Антарктиці з тим, щоб забезпечити максимальну економію

коштів i ефективність робіт;

b) проводиться обмін науковим персоналом в Антарктиці між

експедиціями i станціями;

с) проводиться обмін даними i результатами наукових

в Антарктиці та забезпечується вільний доступ до них.

(2) При виконанні цієї Статті всіляко заохочується

встановлення відносин ділового співробітництва з тими

спеціалізованими установами Організації Об'єднаних Націй та іншими

міжнародними організаціями, для яких Антарктика становить інтерес

у науковому або технічному відношенні.

Стаття IV

(1) Ніщо, що міститься в цьому Договорі, не повинно

тлумачитись як:

а) відмова будь-якої з Договірних Сторін від раніше заявлених

прав або претензій на територіальний суверенітет в Антарктиці;

b) відмова будь-якої з Договірних Сторін від будь-якої основи

для претензії на територіальний суверенітет в Антарктиці або

скорочення цієї основи, яку вона може мати в результаті її

діяльності чи діяльності її громадян в Антарктиці або з інших

причин;

с) таке, що завдає шкоди позиції будь-якої з Договірних

Сторін щодо визнання або невизнання нею права чи претензії, або

основи для претензії будь-якої іншої держави на територіальний

суверенітет в Антарктиці.

(2) Ніякі дії або діяльність, що мають місце, поки цей

Договір залишається чинним, не створюють основи для заяви,

підтримання або заперечення будь-якої претензії на територіальний

суверенітет в Антарктиці i не створюють ніяких прав суверенітету в

Антарктиці. Ніяка нова претензія або розширення існуючої претензії

на територіальний суверенітет в Антарктиці не заявляється, поки

цей Договір залишається чинним.

Стаття V

(1) Будь-які ядерні вибухи в Антарктиці i видалення в цьому

районі радіоактивних матеріалів забороняються.

(2) У разі укладення міжнародних угод, в яких братимуть

участь усі Договірні Сторони, представники яких мають право брати

участь у нарадах, передбачених Статтею IX, стосовно використання

ядерної енергії, включаючи ядерні вибухи i видалення радіоактивних

відходів, в Антарктиці застосовуватимуться правила, встановлені

такими угодами.

Стаття VI

Положення цього Договору застосовуються до району південніше

60-ї паралелі південної широти, включаючи всі шельфові льодовики,

але ніщо в цьому Договорі не зачіпає i ніяким чином не зачіпає

прав будь-якої держави або здійснення цих прав, визнаних

міжнародним правом щодо відкритого моря, в межах цього району.