Субмеридианальное простирание природных зон в наибольшей степени свойственно: южной америке африке евразии северной америке какой должен быть ответ?

северная америка  горы ограничивают влияние океанов, особенно с запада,   значительные атмосферные контрасты, обусловливают  субмеридиональное  простирание  природных  зон.

на території материку збереглася велика кількість представників органічного світу, які існували на землі 50 млн. років тому. тут виникло багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які не зустрічаються в інших куточках земної кулі. перші європейці ніби потрапили у величезний заповідник з незвичайними рослин і тварин. хоча за видовим складом органічний світ австралії набагато поступається іншим материкам, за винятком антарктиди, але 75 % рослин материка зустрічаються тільки на території австралії, тобто є ендемічними .

панівною рослиною є евкаліпт. з кожних чотирьох австралійських дерев три — евкаліпти.

евкаліптів в австралії близько 600 видів. окремі з них дуже великі (до 100 м заввишки і 10 м завтовшки), інші низькорослі, у вигляді чагарників. в одних видів евкаліптів кора звисає лахміттям, в інших, навпаки, гладенька, а є евкаліпти із «залізною» жорсткою корою. голубувато-сіре листя евкаліптів надає лісам трохи сумного вигляду, в них майже немає яскравої соковитої зелені. навіть у найсухіші періоди ці дерева не свого листя, а повертають його ребром до сонця.

значні простори австралії вкриті пустелями. але місцеві пустелі незвичайні. вони вкриті густими заростями з колючих акацій і евкаліптів, крізь які треба продиратися з сокирою. ці зарості називають скребом.поширений він переважно на південному заході і півдні австралії, в основному на вододілах. земля під скребом покрита ріденькими пучками посухостійких трав.

тваринний світ зовсім не схожий на тваринний світ інших материків. це — країна сумчастих тварин, яких тут 600 видів. малята сумчастих народжуються дуже маленькими і мати доношує їх у сумці — шкіряній складці на череві. характерною сумчастою твариною є кенгуру. тут можна натрапити на великих кенгуру (до 3 м заввишки), а можна побачити і карликових тварин, розміром до 30 см.

Климат в казахстане резко континентальный с ярко выраженным чередованием в пределах природных поясов и зон. большая протяженность республики с севера на юг к постепенному чередованию от климата степной зоны до климата зоны пустынь. континентальность климата умеренно увеличивается в направлении с запада на восток.  для всей республики характерно большое колебание температур, как суточной, так и годовой. в равнинно-низкогорной части среднегодовые и среднемесячные температуры изменяются с севера на юг, а в высокогорных областях с поднятием местности над уровнем моря.  среднегодовая температура воздуха на всей равнинно-низкогорной части республики положительная. на севере она составляет +0,4°с, на крайнем юге достигает +13,7°с. в высокогорных областях с подъемом вверх средняя температура воздуха понижается.  самый холодный месяц в казахстане - январь. его средняя температура на севере -18,7°с, на юге -1,5°с. иногда на севере республики морозы достигают -54°с, а на юге температура редко падает ниже -30°с. самое холодное место казахстана - район атбасара, где температура достигала - 57°с.  самый теплый месяц в казахстане - июль. средняя температура июля на севере республики +18,8°с, на юге +28,8°с. летом на распространение тепла влияют угол падения солнечных лучей и степень нагревания земной поверхности. поэтому с приближением к югу температура заметно повышается. наиболее высокая температура на севере не превышает +41°с, а на юге +47°с. в высокогорных областях среднеиюльская температура понижается.  когда на крайнем юге страны идет весенний сев, на севере земля все еще скована льдом или бушуют снежные метели. на севере зима холодная и продолжительная (до 6 месяцев) , а лето теплое и короткое (3 месяца) . зима в центральной части казахстана умеренно холодная, а на юге – мягкая и непродолжительная. лето в центральной части теплое, а на юге – жаркое.  для казахстана характерно неравномерное распределение атмосферных осадков. их недостаток ощущается почти по всей территории страны, за исключением некоторых предгорных и горных районов. часто в разных регионах республики наблюдается атмосферная засуха. в пустынной зоне и у подножия гор на востоке и юго-востоке наблюдается минимум летних атмосферных осадков. в южных районах республики летом в течение 2 - 3 месяцев в отдельные годы совсем не бывает осадков. в это время так называемые «сухие» дожди, когда дождевые капли, не доходя до земной поверхности, испаряются. летние дожди часто грозами и молниями. источник: