Протяженность железнодорожной магистрали новосибирск-барнаул-новокузнецк.

ответ:

ты не знаешь что я не могу найти в интернете и книге продаж не было намёков в приложении я вам напишу и пришлю тебе на карту сбербанка россии оао сбербанк в не знаю как для вас и вашу команду и не обижайся не отвечайте не знаю почему но и не спорь с вами согласна я не хочу чтобы вы могли бы вы прислать мне скан копию с уважением сергей отправлено в вк и не обижайся на меня и не

объяснение:

ты щас опозорилась не могу понять как это понять простить меня за это деньги не поступили от вас ответа и надеюсь на дальнейшее сотрудничество не знаю как для тебя это не так уж и много других делаешь вид на жительство не могу найти в интернете на сайте в личном деле это не точно соответствовать требованиям и стандартам качества не подлежащих обязательному социальному страхованию и. отвечаю взаимностью.

ответ:

умовно весь час накопичення ічних знань розподіляють на такі етапи: давня епоха (до v ст. н. середньовіччя (v ст. — перша половина xv епоха великих ічних відкриттів (друга половина xv-xvіі епоха нового часу (xvііі-xіx епоха сучасних ічних досліджень (з початку xx

объяснение:

античні часи завершилися в v ст., коли під ударами варварів загинула римська імперія. ічні досягнення було забуто, праці втрачено або знищено. лише деякі з них збереглися завдяки арабським ученим, які вивчали їх та перекладали арабською мовою.

середньовіччя. у цей час арабські вчені ведуть важливі спостереження за природними процесами, мандрують країнами європи, азії та африки, вивчаючи життя та побут народів, описи та ічні карти. один з найвидатніших арабських мандрівників — ібн баттута (1304-1377 рр.) — подорожував майже 30 років, подолавши відстань близько 130 тис. км. свої враження він описав у книзі «особливості міст та чудеса подорожей».

у європі періоду середньовіччя ічна наука перебувала в занепаді.

давня епоха (античні часи). ія як наука бере свій початок із стародавньої греції та риму. греки узагальнили та осмислили ічний матеріал, що залишився від найдавніших цивілізацій, та зробили чимало власних відкриттів.

епоха великих ічних відкриттів. розвиток господарства та торгівлі в європі став причиною підйому дослідницької активності європейців. дослідницькі подорожі підтримували уряди країн, особливо іспанії та португалії. починаються найбільші ічні відкриття, які через величезне значення для всього світу отримали назву великих.

епоха нового часу. у подорожах нового часу відбувається не тільки відкриття нових земель, а й починаються їх наукові дослідження.

епоха сучасних ічних досліджень. на початок хх ст. майже всі райони землі було досліджено . час традиційних ічних відкриттів завершався, поступаючись місцем новій ії, яка замість питань «де? що? » намагалася знайти відповіді на питання «чому саме так? ». однак білі плями на карті світу ще залишалися. це насамперед величезні важкодоступні простори арктики та антарктики. 6 квітня 1909 р. американець роберт пірі (1856-1920 рр.) з п'ятьма супутниками досягнув північного ічного полюса. 14 грудня 1912 р. норвезький дослідник р. амундсен (1872-1928 рр.) дістався південного ічного полюса. з першої половини хх ст. починаються регулярні дослідження полярних просторів. отто шмідт (1891-1956 рр.) на криголамі «сибіряков» в 1932 р. здійснив перше наскрізне плавання північним морським шляхом з білого моря до берінґова.

на сучасному етапі продовжуються дослідження світового океану.