Какие организмы называют планктонными донными? примеры таких растений и животных.

Христофор колумб  совершил четыре экспедиции в  новый свет, которые снарядили  испанские  католические короли  в надежде открыть более короткий западный путь для торговли с  индией. 1-я экспедицияправить первая экспедиция  христофора колумба  (1492—1493 г.) в составе 91 человека на судах «санта-мария», «пинта», «нинья» вышла из  пáлоса-де-ла-фронтера  3 августа 1492 г., от  канарских островов  повернула на запад (9 сентября), пересекла атлантический океан в субтропическом поясе и достигла острова  сан-сальвадор  в багамском архипелаге, где христофор колумб высадился 12 октября 1492 г. (официальная дата открытия америки). 14-24 октября христофор колумб посетил ряд других багамских островов, а 28 октября-5 декабря открыл и обследовал участок северо-восточного побережья кубы. 6 декабря колумб достиг о. гаити и двинулся вдоль северного берега. в ночь на 25 декабря флагманский корабль «санта-мария» сел на риф, но люди спаслись. колумб на корабле «нинья» 4-16 января 1493  г. завершил обследование северного берега гаити и 15 марта вернулся в кастилию. 2-я экспедицияправить 2-я экспедиция (1493—1496 которую христофор колумб возглавил уже в чине адмирала, и в должности вице-короля вновь открытых земель, состояла из 17 судов с экипажем свыше 1,5 тыс. человек. 3 ноября 1493 колумб открыл острова доминика и гваделупа, повернув на северо-запад,  — ещё около 20 малых антильских островов, в том числе антигуа и виргинские, а 19 ноября  — остров пуэрто-рико и подошёл к северному берегу гаити. 12-29 марта 1494 колумб в поисках золота совершил завоевательный поход внутрь гаити, причём пересек хребет кордильера-сентраль. 29 апреля-3 мая колумб с 3 прошёл вдоль юго-восточного берега кубы, повернул от мыса крус на юг и 5 мая открыл о. ямайка. вернувшись 15 мая к мысу крус, колумб прошёл вдоль южного побережья кубы до 84° западной долготы, обнаружил архипелаг хардинес-де-ла-рейна, полуостров сапата и остров пинос. 24 июня христофор колумб повернул на восток и обследовал 19 августа-15 сентября весь южный берег гаити. в 1495 христофор колумб продолжил завоевание гаити; 10 марта 1496 оставил остров и 11 июня вернулся в кастилию. 3-я экспедицияправить 3-я экспедиция (1498—1500) состояла из 6 судов, 3 из которых сам христофор колумб повёл через атлантический океан близ 10° северной широты. 31 июля 1498 года он открыл остров  тринидад, вошёл с юга в залив  пария, обнаружил устье западного рукава дельты реки ориноко и полуостров  пария, положив начало открытию южной америки. выйдя затем в карибское море, христофор колумб подходил к полуострову  арая, открыл 15 августа остров  маргарита  и 31 августа прибыл в город санто-доминго (на острове гаити). в 1500 году христофор колумб был по доносу арестован и отправлен в кастилию, где был освобождён. 4-я экспедицияправить 4-я экспедиция (1502—1504). добившись разрешения продолжать поиски западного пути в индию, колумб с 4 достиг 15 июня 1502 острова мартиника, 30 июля  — гондурасского залива и открыл с 1 августа 1502 по 1 мая 1503 карибские берега гондураса, никарагуа, коста-рики и панамы до залива ураба. повернув затем на север, 25 июня 1503 потерпел крушение у острова ямайка; из санто-доминго пришла только через год. в кастилию христофор колумб вернулся 7 ноября 1504.

гіпермаркет знань> > ія> > ія 8 клас> > нерудні корисні копалини. родовища нерудної сировини для металургійної та керамічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів, родовища дорогоцінного каміння. мінеральні води і грязі. забезпеченість україни мінерально-сировинними ресурсами, їх господарська оцінка, основні шляхи раціонального використання і охорони.

нерудні корисні копалини — найбільш поширені в україні як за кількістю видів, так і за кількістю відкритих та освоєним родовищ. пояснюється це тим, що до них належать надзвичайно різноманітні за походженням породи й мінерали. нерудні копалини широко використовуються у будівництві, науці й техніці, побуті та медицині. вони є сировиною для багатьох галузей промисловості. за запасами деяких нерудних корисних копалин (сірки, облицювального каменю, каоліну) україна посідає провідне місце в європі, а за запасами графіту — друге в світі (поступається лише китаю).

хімічна мінеральна сировина. сировиною для хімічної промисловості є сірка, кам'яна і калійна солі, фосфорити, апатити.

україна має великі запаси сірки. сірка осадового походження нагромадилася в передкарпатському крайовому прогині. передкарпатський сірконосний басейн (який заходить у межі сусідніх і країн — польщі та румунії) належить до найбільших в європі і світі. там виявлено понад 20 родовищ самородної сірки, її видобували у львівській області в кар'єрах з роздольського, язівського, подорожнянського, новояворівського родовищ та способом підземної виплавки — з немирівського. проте внаслідок тривалого видобування сірки у великих кількостях родовища сильно і виснажились. нині на більшості з них розробку припинено.

родовища солей в україні внаслідок тривалого видобування також сильно виснажені, тому видобування цих копалин різкої зменшилося. з передкарпатським прогином пов'язаний єдиний в україні басейн калійної солі. її у великих кількостях видобували з калуш-голинського (івано-франківська область) і стебниківського (львівська область) родовищ.

потужні поклади кухонної солі у кам'яному вигляді залягають у донбасі, дніпровсько-донецькій западині й закарпатті, а у вигляді природних підземних розсолів — у передкарпатті. найбільшими родовищами кам'яної солі, які вже тривалий час розробляються, є артемівське і слов'янське (донецька область), солотвинське (закарпатська область). значні запаси кухонної солі містяться в ропі солоних водойм азово-чорноморського узбережжя та криму. зокрема її видобувають з озера сиваш.

поклади фосфоритів і апатитів, що є сировиною для виробництва мінеральних добрив, загалом незначні і поки що не розробляються. промислові запаси фосфоритів знайдено у придніпров'ї, придністров'ї, сумській і харківській областях, апатитів — у житомирській і запорізькій областях. поклади апатитів і до магматичних і метаморфічних порід українського щита.

будівельна сировина. надзвичайно багаті надра україни на природні матеріали, які використовуються в будівельній галузі. одні з них ідуть на промислову переробку, інші безпосередньо спрямовуються на будівництво.

мергель, крейда, вапняк, глина — сировина для виробництва цементу, леси і глини використовують для виробництва цегли і черепиці. гіпс, суглинки і вапняк ідуть на виготовлення так званих в'яжучих матеріалів, а пісок — як наповнювач до бетону. родовищ цих порід в україні багато, і вони поширені повсюдно. це стосується також і родовищ каменю — природного стінового (туфи, вапняки), будівельного (пісковики, граніти, базальти) та декоративно-облицювального (граніти, габро, лабрадорити, базальти, мармур). більшість родовищ облицювального каменю до українського щита, найцінніші його види залягають у житомирській, рівненській, хмельницькій, запорізькій, закарпатській областях. за запасами базальту україна посідає провідне місце в європі. його видобувають у дніпропетровській і рівненській (клесівське родовище) областях. мармур розробляють у закарпатті, криму та донбасі.