1. укажіть форму рельєфу, частина якої розташована за межами території україни.a кременецькі гориб мізоцький кряжв придністровська височинаг хотинська височина​

Першими українськими поселенцями в Канаді були Іван Пилипів та Василь Єленяк, родом із села Небилів (Австро-Угорщина, нині Рожнятівський район, Івано-Франківська область), де їм нині встановлено пам'ятник, які прибули до Канади у 1891 році та сприяли переселенню кількох сімей у 1892 році. Пилипів заснував поселення Една — Стар (провінція Альберта-найперше і найбільше групове поселення українців у Канаді. Ініціатором масової міграції українців до Канади вважається доктор Йосип Олеськів[uk], який стимулював та популяризував еміграцію до Канади із Західної України, а також Галичини та Буковини наприкінці 1890-х років.

Перші українські Іммігранти в Канаді були в основному землепашцями: вони селилися цілими спільнотами на цілині в преріях Альберти, Саскачевану і Манітоби. Хоча прерії Канади часто порівнюють з українськими степами, це не зовсім вірно, оскільки, по-перше, ні Галичина, ні Буковина, на відміну від Наддніпрянської України, не були степовим краєм, а скоріше-гірським і лісовим Прикарпаттям чи горбистою Волинню, по-друге, клімат у Канаді був набагато суворішим. Українці селилися в лісових районах ближче до Едмонтону і Вінніпегу, а не в більш південних степових зонах. Канадці Альберти досі жартують, що життя на південь від Едмонтона їм нецікава, так як там не Росте калина. Тепер район на північ і північний захід від Едмонтона провінцією Альберта визнаний екомузеєм Калина-Кантрі. Одним із стимулів до еміграції служила відсутність податків в Канаді і наявність високих поборів в Австро-Угорщині. До того ж багатьом українцям подобалася ідея селитися в глухих віддалених регіонах, де вони утворювали компактні україномовні громади і не асимілювалися до середини XX століття. Можливість селитися разом з рідними і близькими, організовувати культурні спільноти і зберігати в деякій мірі свою мову полегшувало адаптацію.

З початком Першої світової війни з 1914 по 1918 рік всі не натуралізовані в британському домініоні Канада українці — піддані Австро-Угорщини — були депортовані в концтабори[4].

Після Першої світової війни сільський уклад життя вже стає менш популярним серед західно-українських іммігрантів і більшість з них прямують жити у великі міста і промислові центри на сході країни (Монреаль і Торонто). Незважаючи на те, що зараз у східній Канаді українців проживає більше, ніж у Західній, їх концентрація, а відповідно і культурно-політична вага незрівнянно вище на заході країни.

Объяснение: Історія переселення

незапам’ятних часів людина для своїх потреб дістає з морів і океанів водорості, виловлює рибу, молюсків, звірів. Все це називають біологічними ресурсами. Левова частка біологічних ресурсів припадає на рибу. Щорічно виловлюють мільйони тонн оселедців, анчоусів, тріски, скумбрії, тунця, ставриди, камбали, лосося. Серед молюсків найбільше значення мають устриці, мідії, морські гребінці, кальмари, восьминоги. Добувають також креветок, крабів, омарів, лангустів. Промисел китів, моржів, тюленів, морських котиків нині обмежений через значне скорочення їх кількості.