Горы южной сибири , в чём различия в высотной поясности?

Сприближением к экватору и смене климатических поясов

кліматичні особливості та характер рельєфу африки визначають розподіл стоку та гідрологічний режим річок. майже 80% опадів випаровується і лише 20% формує стік (5400 км3 на рік) - більше лише в євразії та південній америці. на області, які не мають стоку в океан, припадає 31% території материка. головний вододіл африки - на сході, де розташовані найвищі підняття. внаслідок загального нахилу африки на захід найбільші показники стоку характерні для річок басейну атлантичного океану, а найменші - для річок басейну середземного моря, незважаючи на те, що сюди несе свої води одна з найбільших річок світу - ніл. формування та розвиток сучасної річкової сітки африки відбувалося з кінця неогену, коли кліматичні умови стали близькими до сучасних. материк тривалий час був переважно областю внутрішнього стоку. формуванню зовнішнього стоку сприяли підняття обширних ділянок платформи на сході материка. ерозія схилів плато та плоскогір'їв, які звернуті в бік океану до формування нових річкових систем. вони перехопили стік тих річок, що виникли раніше. тому для сучасних річок африки характерне чергування відрізків давніх, вироблених за тривалий час профілів русла, широких долин зі значною кількістю терас та молодих профілів з вузькими долинами, порогами та (нижня течія конго, замбезі, оранжева та і через це річки африки часто непридатні для судноплавства, але мають значні запаси гідроенергоресурсів.  

  в африці переважає дощове живлення. в засушливих районах важливе значення має підземне живлення. за гідрологічним режимом річки материка відносяться до таких типів:  

а) постійно повноводні річки екваторіального поясу з весняно-літньою повінню (басейн конго);  

б) постійно багатоводні річки в районах тропічного вологого типу клімату з літнім максимумом підняття рівня води (руфіджі, рувума, лімпопо та ін.);  

в) річки субекваторіального поясу з літньо-осінньою повінню та весняно-зимовою меженню (сенегал та ін.);  

г) річки субтропічного поясу із зимовою повінню та літньою меженню (себу, мулуя, що стікають з атлаських гір та річки, що стікають в океан з капських гір);  

д) річки тропічних пустель, які живляться головним чином підземними , часто є руслами (ваді) і стік мають не кожного року;  

е) річки обширних піднять зі змішаним дощово-льодовиковим живленням, повінню влітку та меженню взимку (річки східно-африканського плоскогір'я);  

є) річки найвищих масивів молодих гір зі змішаним дощово-сніговим живленням і зимово-весняною повінню (річки атлаських, капських та драконових гір).  

  водний режим великих річок обумовлений режимами їх приток, тому їм властиві складні гідрологічні режими. як правило, ці річки протікають через декілька кліматичних поясів, тому режим у них складний і часто непрогнозований.  

  озера африки поширені нерівномірно. найбільші з них знаходяться в пра-долина річки замбезі східної африки, де вони розміщуються в грабенах і є класичними озерами тектонічного походження.  

  важливе значення в засушливих районах африки мають підземні води. в сахарі вони і головним чином до континентальних пісковиків нижньої крейди - найчастіше вони прісні або слабомінералізовані. в південній африці підземні води накопичуються. як правило, в розломах корінних порід та в закарстованих вапняках. на материку, в цілому, майже скрізь відчувається дефіцит води, крім улоговини конго. тому є великі труднощі з водопостачанням, зрошенням та обводненням. крім того, в африці дуже гострою є проблема забруднення і виснаження водних ресурсів.

Сельское хозяйство является основным источником продовольствия и сельскохозяйственного сырья в мире. оно призвано удовлетворять растущие потребности населения в продуктах питания, а потребности промышленности в сырье. продовольствие, а также его производство, распределение, обмен и потребление являются важной составной частью функционирования мировой системы и занимают особое место в мировой и политике. продовольствие непосредственно связано с жизнедеятельностью людей, его дефицит воспринимается как бедствие. рынок продовольствия определяет состояние и социальную стабильность общества, поэтому его развитие контролируется во всех странах.