Використовуючи дані з різних джерел інформації та наведені стислі характеристики, укажіть спільне та відмінне у спеціалізації сільського господарства головних економічних районів сша. поясніть причини найсуттєвіших відмінностей між районами.

1. характеристика економічних районів сша.1) промислова північ. північ продовжує залишатися провідним економічним районом сша, але її питома вага в господарстві країни знизилася в результаті розвитку півдня і заходу.за винятком мінеральної сировини, північ виробляє більшу частину промислової і сільськогосподарської продукції. у західній частині (у преріях і долині міссісіпі) переважає сільське господарство. всього близько району 1/5 населення живе в сільській місцевості.фермери півночі виробляють половину товарної продукції сільського господарства сша. у порівнянні з півднем тут набагато більше великих господарств, які використовують найману працю. поряд з рослинництвом широко поширене різноманітне тваринництво, яке за вартістю продукції набагато перевищує рослинництво.2) колишній рабовласницький південь.у сільському господарстві півдня збереглися ще дрібні орендарі - кроппери, але з кожним роком їх стає все менше: чорношкірі робітники полишають землі і переселяються в міста. у східних і центральних частинах півдня переважає рослинництво, що спеціалізується на виробництві технічних і субтропічних культур; на заході, в передгір'ях кордильєр, розвинене м'ясне тваринництво.3) колонізований захід. захід - наймолодший, найменш освоєний район країни. сільське господарство району розвивається в двох напрямках: на поливних землях розширюється інтенсивне рослинництво, а в гірських частинах зберігається напівпасовищне скотарство.до складу заходу входять штати гаваї і аляска. у господарстві сша роль аляски визначається , хутровим промислом і лісовим господарством. жителі гаваїв вирощують цукровий очерет і ананаси.2. виробнича структура сільського господарства сшадля виробничої структури сільського господарства сша характерний приблизно однаковий розвиток рослинництва і тваринництва. провідна галузь рослинництва - зернове господарство. головні зернові культури - кукурудза і сорго (кормове зерно), пшениця, рис. кукурудзу вирощують в основному в штатах півночі центральних рівнин (айова, іллінойс, індіана), пшеницю (переважно озиму) і сорго - в степових областях великих рівнин. основна зона рисосіяння - примексиканська низовина, долина міссісіпі, каліфорнія.головні технічні культури - бавовник, цукровий буряк і цукровий очерет, соя, тютюн. розвинені овочівництво, картоплярство, садівництво.провідні галузі тваринництва - скотарство м'ясного і молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво. для сільського господарства сша характерна порайонна спеціалізація виробництва.сільське господарство північно-східній частині країни (район приозерья), де зосереджено багато великих міст, має приміський характер і спеціалізоване на виробництві молока, картоплі, овочів, фруктів і ягід.штати, розташовані південніше і західніше великих озер (північ центральних рівнин, області великих рівнин), є головними виробниками зерна (кукурудзи, пшениці та сорго). спеціалізація тваринництва - велика рогата худоба м'ясного напрямку, свинарство і птахівництво. штати південно-східній частині країни спеціалізуються на виробництві технічних культур (бавовник, цукровий очерет, тютюн та ін.) у штатах гірського заходу найбільше значення має пасовищне тваринництво - м'ясний рогата худоба, вівчарство. штати каліфорнія і флорида - основні райони садівництва і виноградарства, виробництва цитрусових культур.

Впервые центральную азию (далее ца) в качестве отдельного региона выделил и путешественник, основоположник общего землеведения александр гумбольдт (1841). этим термином он обозначил все внутренние части азиатского материка, простирающиеся между каспийским морем на западе и довольно неопределённой границей на востоке. более точное определение ца дал другой фердинанд рихтгофен, фактически разделивший регион на две части. собственно ца, по рихтгофену, охватывает пространство от тибета на юге до алтая на севере и от памира на западе до хингана на востоке. арало-каспийскую низменность рихтгофен отнёс к переходному поясу. в советской традиции проводилось разделение всего центральноазиатского региона на среднюю азию (республики узбекистан, киргизия, таджикистан, туркмения и казахстан) и центральную азию (монголия и западный китай, включая тибет). тот же подход в значительной мере сохранился и в 1990-х – начале 2000‑х гг.

  настоящее время существует 43 государства, границы которых не имеют выхода к мировому океану. больше всего таких государств в африке — 15, в европе — 14, а азии — 12, в южной америке — 2.  азии: армения, азербайджан, афганистан, бутан, казахстан, киргизия, лаос, монголия, непал, таджикистан, узбекистан, туркмения.  африке: ботсвана, буркина фасо, бурунди, замбия, зимбабве, лесото, малави, мали, нигер, руанда, свазиленд, уганда, центральноафриканская республика, чад, эфиопия.  европе: австрия, андорра, белоруссия, ватикан, венгрия, лихтенштейн, люксембург, македония, молдавия, сан-марино, сербия, словакия, чехия, швейцария.  в южной америке: боливия, парагвай.(это лишь государствы, на самом деле их много имеется ввиду стран : ) ))