Ответьте на вопрос - в каких из двух перечисленных регионов россии "титульное" население преобладает: а) мордовия; б) марий эл; в) чувашия; г) ингушетия; д) корелия? заранее !

однозначно чувашия и мардовия!

крайний юго-восток  европы  занимает природная  зона полупустынь, где на засоленных, бедных пус­тынных почвах лишь кое-где можно встретить отдельные кустарники, злаки и солянки.

пустыни  распространены преимущественно в азии и разместились в трех поясах: тропическом, субтропическом и уме­ренном 

тропические пустыни  охватывают большие площади аравийского полуострова, например  руб-эль-хали  (рис. 198). на огромных каме­нистых и песчаных пространствах осадков выпадает меньше 100 мм в год. постоянных водотоков почти нет. почвы в пустынях бедные, поэтому растений здесь мало. в сухих руслах встреча­ются редколесья из акации, в низинах прижились солелюбы.

суровые условия пустынь обедняют также и животный мир. кое-где здесь встречаются антилопы, газели, дикие ослы-онагры, шакалы и гиены. много грызунов и пресмыкающихся.

субтропические пустыни  охватывают север аравийского полу­острова, иранского нагорья и центральной азии. чередование гор и впадин способствовало образованию здесь разного типа пустынь.

для месопотамии и иранского нагорья характерны глинистые солончаки с белоснежным покровом соли. они образовались на месте бывших озер. рядом с ними встречаются гигантские дюны высотой 200 м.

на юге пустыни  гоби  резкие колебания температуры превратили кристаллические породы в россыпи щебня.

  пустыни умеренного пояса (такла-макан, гоби) и их обитатели (кулан, двугорбые верблюды, сайгак)

пустыни умеренного пояса  охватывают значительную часть цент­ральной азии. крупнейшие из них  каракумы,  кызылкум, большая часть гоби,  такла-макан    покрытые песками или камня­ми, эти необозримые равнины испытывают тропическую жару летом и сильные морозы зимой. котловинный рельеф способствует застою холодного воздуха, из-за чего почва значительно промерзает. 

транспорт – найважливіша ланка у сфері економічних відносин, одна із провідних галузей матеріального виробництва. він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв’язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами. транспорт є необхідною умовою виникнення і розвитку інтенсивного обміну товарами між окремими територіями, що беруть участь у цьому поділі. розширення територіального поділу праці, його удосконалення і саме виникнення нових, більш ефективних форм значною мірою залежить від рівня розвитку транспорту.

транспорт – це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного. вони взаємодіють між собою і становлять транспортну систему.

рівень розвитку транспортної системи держави — один із найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження україни у світове співтовариство й заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави.

транспорт – одна з найважливіших складових виробничої інфраструктури держави. його ефективне функціонування є необхідною умовою стабілізації, піднесення структурних перетворень економіки, розвитку зовнішньоекономічних сфер діяльності, підвищення життєвого рівня населення, забезпечення національної безпеки країни.

транспорт належить до сфери матеріального виробництва, є його четвертою галуззю (після видобувної, обробної промисловості та сільського господарства) і продовжує виробничий процес, доставляючи продукти від місця виробництва до місця споживання. продукцією транспорту є сам процес переміщення, який здійснюється за транспортних засобів як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.

він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. на нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу.

специфіка транспорту, як галузі господарства, полягає в тому, що він сам не виробляє продукцію, а бере учать у її створенні, забезпечує виробництво сировиною, матеріалами, обладнанням і перевозить готові вироби споживачу. транспортні витрати включаються до собівартості продукції.

транспорт є важливою складовою частиною ринкової інфраструктури, бо створює умови для формування загальнодержавного й місцевих ринків.

значення транспорту для будь-якої країни, що займає велику територію, дуже велике. він відіграє в державі важливу економічну, оборонну,

економічна роль транспорту проявляється, перш за все, в тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, виконує неперервну і масову постановку всіх видів сировини, палива і продукції з пунктів виробництва до споживача, а також здійснює розподіл праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. без транспорту неможливо раціонально розмістити виробництво, освоїти нові території і природні багатства. транспорт – важливий фактор економічної інтеграції країн і розвитку міжнародної торгівлі.

соціально-політичні функції транспорту виявляються в його здатності здійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами, містами, територіями і цим сприяє їх об'єднанню в єдину державу. транспорт забезпечує вантажні, побутові і туристичні поїздки, а також медичне обслуговування людей, полегшує фізичну працю.

різноманітне і важливе культурне значення транспорту, перш за все, полягає в тому, що він забезпечує спілкування між континентами, країнами, містами й людьми, та сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну.

оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалась завжди. у всі часи він розглядався як один із важливих факторів забезпечення обороноздатності держави. його функціями є перекидання військ і озброєнь, забезпечення об'єктів тилу і військового виробництва. він є також важливою частиною багатьох видів військової зброї.

повне і якісне задоволення потреб країни в перевезенні може бути досягнуте тільки в тому випадку, коли всі транспортні засоби будуть функціонувати і розвиватись у взаємозв'язку, як єдиний органічний елемент усього народного господарства.