Млекопитающее рода кошек в северной америке

тигры если есть то тюлени думаю

Відповідь:

Міжнародна світова мова — інтернаціональна мова спілкування, котру вивчають багато людей як другу мову. Міжнародна мова характеризується не лише за числом носіїв (рідна чи друга мова), а також за географічним поширенням, і вона використовується в інтернаціональних організаціях та дипломатії.

До діючих міжнародних мов стосуються мови: нотного запису музики, мова фізичних, хімічних та математичних формул тощо. На наш час бракує лише мови безпосереднього спілкування представників різних країн та народів

Пояснення:

Мова світового значення — це, перш за все, мова, яка відповідає одному або кільком наступним критеріям:

відіграє важливу роль у світовій політиці

має велике глобальне поширення

використовується як міжособистісна мова

має багато ораторів.

Деякі мови з більш ніж 100 мільйонами мовців, наприклад японська, не входять до переліку. Японська, хоча і вважається однією з найбільш значущих мов на міжнародному рівні, поряд з перерахованими міжнародними світовими мовами,[9] не рахується світовою мовою сама по собі. Японія як регіон майже однорідна з етнічної, культурної та мовної точки зору. Японці демонструють лише регіонально обмежену сферу впливу, у них мала історія у застосуванні їхньої мови в якості мови міжнародного спілкування як у лінгва франка, наприклад. Їх закордонні громади сильно прив'язані до етнічної приналежності. Незважаючи на міжнародний інтерес з 1980-х років, багато великих університетів, середніх шкіл та навіть початкових шкіл по всьому світу пропонують курси японської мови.

Очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий пояснив, що з кінця 20 століття Україна не має суден необхідного класу, які дозволили б вести дослідження у Світовому океані та надавати підтримку антарктичним дослідженням на станції «Академік Вернадський».

«Власне сьогодні майже 20 років з часу останнього самостійного наукового рейсу України в Південному океані (2000-2001 рр.). Для обслуговування нашої станції ми щороку фрахтуємо іноземні судна, а морські дослідження тривалий час взагалі не вели, лише минулого року почали дещо робити з борту риболовних суден, які звісно ж не є повноцінними “плавучими лабораторіями”. Купівля власного судна і відновлення наукових рейсів надзвичайно посилюють наші наукові можливості. Також ми зможемо утворювати логістичні консорціуми з країнами, які мають свої полярні станції, але не мають власного флоту. І, до речі, буде дуже символічно до 25-річчя нашої станції «Академік Вернадський» нарешті прийти на неї на власному судні», – розказав директор НАНЦ Євген Дикий.

Відновлення рейсів також є актуальним з точки зору політики та економіки. Адже Україна має міжнародні зобов’язання щодо вивчення Південного океану і веде там успішний риболовний промисел.

На придбання судна Уряд виділив до 252 млн гривень.

«Це той максимум, на який ми можемо розраховувати, але ми працюватимемо над тим, щоб вкластись у меншу суму і заощадити державні кошти», – пояснив Євген Дикий.

Объяснение: