1. падают каждый день
Ежедневно на Землю падает до 4 млрд метеороидов – небесных объектов, которые по размеру значительно меньше астероида, но больше межпланетной пыли. Так и большинство объектов, каждый день падающих на Землю из космоса, слишком малы, чтобы причинить вред.
Ученые за всю историю наблюдений насчитали 24 тыс. упавших метеоритов. 34 из них, предполагают исследователи, имеют марсианское происхождение. Марсианские у коллекционеров ценятся дороже: обычные метеориты любители космоса покупают по цене $2 за грамм, а "марсианские" могут стоить $500 за грамм.
2. Отличаются от метеоров
Метеоры, в отличие от метеоритов, до Земли не долетают и сгорают в ее атмосфере. Когда метеороид входит в атмосферу, он становится метеором. Все, что не сгорает и падает не Землю, называется метеоритом.
Именно метеоры называют "падающими звездами". Каждую ночь, из любой точки Земли можно увидеть метеоры. Конечно, если погода позволяет.
3. На службе у кузнецов
Пока ученые смотрели в небо, кузнецы смотрели под ноги и использовали найденные обломки в своем ремесле. Их использовали как наковальни, делали из них собачьи миски и т.п.
При этом метеориты несут частицы, возможно, самых древних пород и содержат минералы, которые сформировались еще до возникновения Солнечной системы.
4. Кто их изучает
Изучением метеоритов занимается метеорная астрономия или метеоритика. Помимо национальных исследовательских организаций, существует Международное общество любителей метеоритики. Оно объединяет более тысячи энтузиастов из 52 стран мира. По рекомендации общество, любой нашедший метеорит должен пожертвовать 20% своей находки в общество для проведения исследований. Остальное можно оставить. Это не касается ЮАР, местные законы предписывают отдать всю находку местным властям.
5. На голову не упадет
В 1985 г. журнал Nature подсчитал, что, если вспомнить все известные случаи, то можно сказать, что на человека метеориты падают примерно раз в 180 лет. Шансы выиграть в лотерею и то больше.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Як впливає практична діяльність людини на природу африки
Ще в XIX в. Африку представляли як материк незайманої природи. Проте вже й тоді вона була значно змінена людиною. Скоротилася площа лісів, які віками розкорчовуються і випалювались під ріллі та пасовища. Особливо великої шкоди природі Африки завдали європейські колонізатори. Полювання, часто проводиться заради розваги або в ім’я наживи, призвела до масового винищення тварин. Багато тварин повністю знищені (наприклад, деякі види антилоп, зебр), а кількість інших (слонів, носорогів, горил тощо) значно скоротилося. Європейці вивозили дорогу деревину в свої країни. Виникла небезпека повного зникнення лісів. Території на місці зведених лісів займали під плантації дерева какао, олійної пальми, арахісу і т. д. Так на місці екваторіальних і змінно – вологих лісів утворилися савани. Значно змінилася природа і первинних саван, де величезні площі були розорані і використовувалися під пасовища.
Неправильне ведення сільського господарства (випалювання лісів, надмірний випас худоби, вирубка дерев і чагарників) протягом багатьох століть призвели до того, що савани стали поступатися місцем пустель. Тільки за останні півстоліття площа Сахари збільшилася на 650 тис. км2, значно просунувшись на південь. В даний час намагаються врятувати савани від наступу пустель, створюючи широкі лісові смуги, які заслонять землеробські території від сухих вітрів пустелі. Є кілька проектів обводнення Сахари. Далеко не останню роль у зміні природи Африки зіграли і розробка корисних копалин, розвиток промисловості, особливо на півночі і півдні материка.