Основанием пирамиды dabcявляется правильный треугольник авс, сторона которого равна a. ребро da перпендикулярно к плоскости авс, а плоскость dbc составляет с плоскостью авс угол 30о. найдите площадь боковой поверхности пирамиды. подробное решение . буду .

пусть ан- высота основания пирамиды. поскольку в основании- правильный треугольник, то его высоты являются и медианами, следовательно вн=сн=а/2

находим ан:

 

 

зная  , находим dh:

 

 

  высота пирамиды , как катет, лежащий против угла в 30⁰

 

теперь, зная все нужные значения, находим площадь боковой поверхности пирамиды:

 

 

ну и, как "лучшее решение" не забудь отметить, ;

Тема 14

Вектор - це напрямлений відрізок, тобто відрізок, який має довжину і певний напрямок. Графічно вектори зображуються у вигляді напрямлених відрізків прямої певної довжини.

Довжина напрямленого відрізка визначає числове значення вектора і називається довжиною вектора або модулем вектора AB.

Для позначення довжини вектора використовують дві вертикальні лінії зліва і справа |AB|.

Вектори, паралельні одній прямій або які лежать на одній прямій називають колінеарними векторами

Два колінеарних вектора a і b називаються Співнаправленими векторами, якщо їх напрямки співпадають: a↑↑b

Додавання векторів (сума векторів) a + b - це операція знаходження вектора c, всі елементи, якого дорівнюють попарній сумі відповідних елементів векторів a і b, тобто кожен елемент вектора c дорівнює:

с = a + b(це вектори додаються)

Властивості:

Формули додавання і віднімання векторів для плоских задач

У випадку плоскої задачі суму та різницю векторів a = {ax ; ay} і b = {bx ; by} можна знайти скориставшись наступними формулами:

a + b = {ax + bx; ay + by}

a - b = {ax - bx; ay - by}

Формули додавання і віднімання векторів для задач

У випадку задачі суму та різницю векторів a = {ax ; ay ; az} і b = {bx ; by ; bz} можна знайти скориставшись наступними формулами:

a + b = {ax + bx; ay + by; az + bz}

a - b = {ax - bx; ay - by; az - bz}

Формули додавання і віднімання n -вимірних векторів

У випадку n -вимірного суму та різницю векторів a = {a1 ; a2 ; ... ; an} і b = {b1 ; b2 ; ... ; bn} можна знайти скориставшись наступними формулами:

a + b = {a1 + b1; a2 + b2; ... ; an + bn}

a - b = {a1 - b1; a2 - b2; ... ; an - bn}

Скалярним добутком двох векторів a і b буде скалярна величина, яка дорівнює добутку модулів цих векторів помноженому на косинус кута між ними:

a · b = |a| · |b| cos α(над векторами ще мають бути рисочки в мене не виходить написати)

Скалярним добутком(інше визначення) двох векторів a і b буде скалярна величина, яка дорівнює сумі попарного добутку відповідних координат векторів a і b.

Властивості скалярного добутку векторів

Скалярний добуток вектора самого на себе завжди більше або дорівнює нулю:

a · a ≥ 0

Скалярний добуток вектора самого на себе дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли вектор дорівнює нульовому вектору:

a · a = 0   <=>   a = 0

Скалярний добуток вектора самого на себе дорівнює квадрату його модуля:

a · a = |a|2

Операція скалярного добутку комутативна:

a · b = b · a

Якщо скалярний добуток двох не нульових векторів дорівнює нулю, то ці вектори ортогональні:

a ≠ 0, b ≠ 0, a · b = 0   <=>   a ┴ b

(αa) · b = α(a · b)

Операція скалярного добутку дистрибутивна:

(a + b) · c = a · c + b · c

Проекцією вектора AB на вісь l називається число, що дорівнює величині відрізку AlBl вісі l, де точки Al і Bl є проекціями точок A і B на вісь l.

Проекцією вектора a на напрямок вектору b , називається число, яке дорівнює величині проекції вектора a на вісь, що проходить через вектор b.

Малюнок прикріплено)

Тема 15

Система координат б задання точок за до чисел. Кількість чисел, необхідних для однозначного визначення будь-якої точки визначає його вимірність. Ці числа називають координатами. Координати на площині і в тривимірному можна задавати багатьма різними Малюнок прикріплено)

Формула для знаходження відстані між двома точками прикріплена)

Рівняння прямої і кола також прикріплено)

ответ: 75 (ед. площади)

Объяснение:  Боковые рёбра правильной призмы перпендикулярны основанию, а в основании лежит правильный многоугольник, ⇒

∆ АВС - правильный.

По одной из формул площади треугольника Ѕ(АС1В)=0,5•АС1•ВС1•sinα

 sinα=3/5 (дано).

Диагонали граней правильной призмы равны. ⇒ АС1=ВС1

На рисунке C1D делит угол пополам - С1D биссектриса ( медиана, высота) равнобедренного треугольника АС1В.

AD=BD

ВС1=BD/sin(BC1D)=BD/sin0,5α

Примем сторону основания равной 2а. Тогда BD=a.

По формуле половины угла sin0,5α=√((1-cosα)/2)

cosα=√(1-sin² α)=√(1-9/25)=4/5

sin0,5α=√((1-4/5):2)=√(1/10)=1/√10

BC1=a:1/√10 BC1=a√10

ВВ1С1С-прямоугольник. ВС1 - его диагональ.

Из ∆ ВСС1 по т.Пифагора СС1=√(BC1²-BC²)=√(10a²-4a²)=a√6

 Из площади боковой поверхности площадь одной боковой грани BC•CC1=(150√6):3=50√6⇒

2a•a√6=50√6

2a²=50 ⇒ a=√(50/2)=5

АС1=ВС1=5√10

Ѕ(АС1В)=0,5•АС1•ВС1•sin(AC1B)=0,5•(5√10)²•3/5=0,5•250•3/5=75 (ед. площади)