Объясните как частота дискретизации и глубина кодирования влияют на качество цифрового звука

Чем выше эти параметры, тем точнее можно восстановить исходный звук

1. Вперше була запропонована британським ученим співробітником компанії IBM Едгаром Франком Коддом (E. F. Codd) в 1970 році в статті «A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks».

2. Основним об'єктом реляційної бази даних є таблиця.

3. Як і кожна двовимірна таблиця, таблиця реляційної бази даних складається з рядків і стовпців. Для зберігання даних про сутності деякої предметної області може бути використано кілька таблиць, які можуть бути пов'язані між собою.

4. Ключове поле – це стовпець таблиці, що дозволяє встановити зв'язок із записами в іншій таблиці.

   Опис структури кожної таблиці повинен мати:

    унікальне ім'я таблиці;

    склад і послідовність атрибутів;

    унікальне ім'я атрибута всередині таблиці;

    тип даних;

    властивості даних;

    властивості ключів.

5. Первинний ключ використовується для зв'язування таблиці з зовнішніми ключами в інших таблицях. Зовнішній (вторинний) ключ — це одне або кілька полів (стовпців) у таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці. Зовнішній ключ визнача б об'єднання таблиць.

6. Між таблицями можуть бути встановлені зв'язки таких типів: один-до-одного, один-до- багатьох або багато-до-багатьох. Зв'язок один-до-одного виявляє себе, коли одному значенню поля однієї таблиці відповідає єдине значення поля другої таблиці та, навпаки, одному значенню поля другої таблиці — єдине значення поля першої.

7. Зв’язок "один-до-одного"

У зв’язку ''один-до-одного'' кожному запису в першій таблиці може відповідати лише один запис у другій таблиці, а кожному запису у другій таблиці може відповідати лише один запис у першій таблиці. Цей зв’язок не дуже поширений, оскільки зазвичай відомості, пов’язані між собою в такий б, зберігаються в одній таблиці. Зв’язок ''один-до-одного'' можна використовувати для розділення таблиці з великою кількістю полів, для відокремлення частини таблиці з міркувань безпеки або для зберігання даних, які застосовуються лише до підмножини головної таблиці. У разі визначення такого зв’язку в обох таблицях мають бути спільні поля.

8.  Зв’язок "один-до-багатьох"

Давайте скористаємося базою даних відстеження замовлень, до якої входять таблиця ''Клієнти'' й таблиця ''Замовлення''. Клієнт може розмістити будь-яку кількість замовлень. Таким чином, для будь-якого клієнта, представленого в таблиці ''Клієнти'', у таблиці ''Замовлення'' може міститися багато замовлень. Взаємозв’язок між таблицями ''Клієнти'' та ''Замовлення'' – це зв’язок ''один-до-багатьох''.

Щоб представити зв’язок ''один-до-багатьох'' у структурі власної бази даних, візьміть первинний ключ на стороні зв’язку ''один'' і вставте його як додаткове поле або поля в таблицю на стороні зв’язку ''багато''. У цьому разі, наприклад, нове поле – поле ідентифікатора з таблиці ''Клієнти'' – потрібно додати до таблиці ''Замовлення'' та назвати його ''Код користувача''. Потім програма Access зможе використати номер із поля ''Код користувача'' в таблиці ''Замовлення'' для пошуку користувачів, які відповідають певним замовленням.

10. Відкриття вікна "Зв’язки"

           1)Виберіть Файл, а потім – Відкрити.

           2)Виберіть і відкрийте базу даних.

          3)На вкладці Знаряддя бази даних у групі Зв’язки натисніть          кнопку Зв’язки.

Якщо база даних містить зв’язки, відображається вікно «Зв’язки». Якщо база даних не містить жодних зв’язків, і вікно «Зв’язки» відкривається вперше, відображається діалогове вікно Відображення таблиці. Натисніть кнопку Закрити, щоб закрити діалогове вікно.

          4)На вкладці Конструктор у групі Зв’язки натисніть кнопку Усі зв’язки.

Под абзацем в Word понимается фрагмент текста, который заканчивается знаком ¶ (если включить режим отображения непечатаемых знаков, которому соответствует такой же значок на панели инструментов «Стандартная»). Он появляется каждый раз, когда нажимается клавиша «Enter». При форматировании абзаца изменяют:

 

§        Выравнивание. Внешний вид абзаца определяется тем, как он располагается по отношению к странице: слева, справа, по центру, по ширине.

§        Абзацный отступ. Расстояние между абзацем и левым (правым) полем страницы. Значение отступа может быть отрицательным, тогда говорят о выступе.

§        Отступ первой строки. Он может быть положительным, нулевым и отрицательным. Положительный отступ – это «красная строка».

§        Междустрочный интервал. Расстояние между строками текста в абзаце.

§        Интервал перед (после) абзацем. Это расстояние по вертикали между первой строкой данного абзаца и последней строкой предыдущего абзаца (или, соответственно, между последней строкой данного абзаца и первой строкой следующего абзаца).

 

Форматирование абзаца выполняется одним из следующих

 

1.     Используя панель инструментов «Форматирование»;

2.     Используя меню программы «Формат»;

3.     Используя контекстное меню;

4.     Используя клавишные комбинации.

Объяснение: