F=(x\/z)λ(x\/неz)λнеy у простите. -*--********

Условные обозначения: not(x)=не(х) \/ = + /\=* 1)  f=(x+z)*(x+not(z))*not(y)={можем раскрыть скобки точно так же, как в обычной }=(x*x+x*not(z)+z*x+z*not(z))*not(y)={применяем закон идентичности, исключающего третьего, свойства констант}=(x+x(not(z)+z)+0)*not(y)=(x+x*1)not(y)=(x+x)*not(y)=x*not(y); 2)  f=(x+z)*(x+not(z))*not(y)={можем сразу воспользоваться законом дистрибутивности}=(x+z*not(z))*not(y)=(x+0)*not(y)=x*not(y).

объяснение для задачи, где сначала вводится размер массива

Объяснение:

#include<iostream>

#include<vector>

#include<algorithm>

using namespace std;

int main(){

   long long n;

   cin >> n;

   vector<long long>m;

   for(long long i = 0; i < n; i++){

       long long a;

       cin >> a;

       m.push_back(a);

   }

   long long mini = m[0], maxi = m[0], itMin = 0, itMax = 0, sum = 0;

   for(long long i = 0; i < n; i++){

       if(mini > m[i]){

           itMin = i;

           mini = m[i];

       }

       if(maxi < m[i]){

           itMax = i;

           maxi = m[i];

       }

   }

   for(long long i = min(itMin, itMax) + 1; i < max(itMin, itMax); i++){

       sum += m[i];

   }

   cout << sum;

   return 0;

}

Довгий час знання, яких набувала людина протягом життя, передавались усно від покоління до покоління, що не забезпечувало безперервного поповнення бази знань людства в цілому. Безперервний процес збереження інформації забезпечила писемність, яка дозволяла накопичувати інформацію.

Спочатку люди викарбовували написи на камінні, потім видавлювали гострими паличками на глиняних дощечках. Писали паличками на папірусі, пензликами на шовку і перами на папері. Гусяче перо змінили ручки з металевим пером, а їх – графітові олівці, авторучки, а згодом друкарські машини.

Проте в роботі з текстами залишалося незмінним головне: щоб внести зміни в текст, його потрібно було щоразу переписувати або передруковувати. І лише застосування комп'ютерів і спеціальних програм принципово змінило технологію роботи з текстом. У чому ж полягають переваги у використанні ПК для обробки текстів?

Для роботи з текстом на ПК використовують: текстові редактори, текстові процесори та видавничі системи. У загальному їх називають системами обробки текстів – програми, які призначені для створення, редагування й друку текстових документів.

Текстовий редактор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати, форматувати та зберігати текст.

Текстовий процесор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати й форматувати текст, вставляти малюнки й таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій.

Настільна видавнича система (НВС) – це програма, за до якої можна створювати високоякісні оригінал-макети, що містять текст і графічні зображення для тиражування в друкарні.

Наприклад:

•    текстові редактори (Multi-Edit, Блокнот, WordPad, Твір, Лексикон);

•    текстові процесори (Microsoft Word, Word Prefect, OpenOffice, Word-Star);

•    настільні видавничі системи (Adobe PageMaker, Corel Ventura, Publisher, QuarkXPress).

Вивчаючи в 9-му класі роботу з текстовим процесором Word 2003, ви вже навчилися створювати текстові документи, редагувати і форматувати текст, вставляти в документ і форматувати векторні графічні зображення. Однак користувач майже завжди передбачає, що створений ним документ буде надрукований. Тому важливо оформити документ так, щоб він гарно виглядав не тільки на екрані, але й на аркуші паперу.

Объяснение: