Пишет , что ожидалась переменная. где ошибка или какая переменная ? не могу понять. program a; var x: real; begin write ('ввести число'); readln (x); а: =abs (x-7); write (x, 'уменьшить число на 7', a); end.

Ожидалась переменная А
добавь,где VAR X:REAL;

Там не write надо писать в первом случае а read

ответ:Презента́ция (от лат. praesento — представление) — документ или комплект документов, предназначенный для представления чего-либо (организации, проекта, продукта и т. п.). Цель презентации — донести до аудитории полноценную информацию об объекте презентации в удобной форме.

           

2Программа подготовки презентаций и просмотра презентаций, являющаяся частью Microsoft Office

3 Многие из предопределённых типов данных Python — это типы неизменяемых объектов: числовые данные (int, float, complex), символьные строки (class 'str'), кортежи (tuple). Другие типы определены как изменяемые: списки (list), множества (set), словари (dict).

4В первом выражении мы сначала выполним действие вычитания, а затем к результату прибавим число 4.

Запишем.

8-3+4=5+4=9

Во втором выражении сначала найдем значение суммы, а потом из 8 вычтем полученный результат 7.

8-3+4=8-7=1

Видим, что значения выражений получаются разные.

Сделаем вывод: порядок выполнения арифметических действий менять нельзя.

5Я напишу код на одном из базовых языков программирования, языке Pascal

Program z_1;

var

x,y,z,sum:integer;

begin

sum:=0;

writeln(' Введите  первое число');

readln(x);

writeln('Введите второе число');

readln(y);

writeln('Введите третье число');

readln(z);

Sum:=x+y+z;

writeln('Сумма трех введенных вами чисел равно: ', sum);

readln;

end.

6program perimetr;

var p,a,b:real;

BEGIN

writeln('a=');

read(a);

writeln('b=');

read(b);

p:=2*(a+b);

writeln('p=', p);

readln

END.

1. Вперше була запропонована британським ученим співробітником компанії IBM Едгаром Франком Коддом (E. F. Codd) в 1970 році в статті «A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks».

2. Основним об'єктом реляційної бази даних є таблиця.

3. Як і кожна двовимірна таблиця, таблиця реляційної бази даних складається з рядків і стовпців. Для зберігання даних про сутності деякої предметної області може бути використано кілька таблиць, які можуть бути пов'язані між собою.

4. Ключове поле – це стовпець таблиці, що дозволяє встановити зв'язок із записами в іншій таблиці.

   Опис структури кожної таблиці повинен мати:

    унікальне ім'я таблиці;

    склад і послідовність атрибутів;

    унікальне ім'я атрибута всередині таблиці;

    тип даних;

    властивості даних;

    властивості ключів.

5. Первинний ключ використовується для зв'язування таблиці з зовнішніми ключами в інших таблицях. Зовнішній (вторинний) ключ — це одне або кілька полів (стовпців) у таблиці, що містять посилання на поле або поля первинного ключа в іншій таблиці. Зовнішній ключ визнача б об'єднання таблиць.

6. Між таблицями можуть бути встановлені зв'язки таких типів: один-до-одного, один-до- багатьох або багато-до-багатьох. Зв'язок один-до-одного виявляє себе, коли одному значенню поля однієї таблиці відповідає єдине значення поля другої таблиці та, навпаки, одному значенню поля другої таблиці — єдине значення поля першої.

7. Зв’язок "один-до-одного"

У зв’язку ''один-до-одного'' кожному запису в першій таблиці може відповідати лише один запис у другій таблиці, а кожному запису у другій таблиці може відповідати лише один запис у першій таблиці. Цей зв’язок не дуже поширений, оскільки зазвичай відомості, пов’язані між собою в такий б, зберігаються в одній таблиці. Зв’язок ''один-до-одного'' можна використовувати для розділення таблиці з великою кількістю полів, для відокремлення частини таблиці з міркувань безпеки або для зберігання даних, які застосовуються лише до підмножини головної таблиці. У разі визначення такого зв’язку в обох таблицях мають бути спільні поля.

8.  Зв’язок "один-до-багатьох"

Давайте скористаємося базою даних відстеження замовлень, до якої входять таблиця ''Клієнти'' й таблиця ''Замовлення''. Клієнт може розмістити будь-яку кількість замовлень. Таким чином, для будь-якого клієнта, представленого в таблиці ''Клієнти'', у таблиці ''Замовлення'' може міститися багато замовлень. Взаємозв’язок між таблицями ''Клієнти'' та ''Замовлення'' – це зв’язок ''один-до-багатьох''.

Щоб представити зв’язок ''один-до-багатьох'' у структурі власної бази даних, візьміть первинний ключ на стороні зв’язку ''один'' і вставте його як додаткове поле або поля в таблицю на стороні зв’язку ''багато''. У цьому разі, наприклад, нове поле – поле ідентифікатора з таблиці ''Клієнти'' – потрібно додати до таблиці ''Замовлення'' та назвати його ''Код користувача''. Потім програма Access зможе використати номер із поля ''Код користувача'' в таблиці ''Замовлення'' для пошуку користувачів, які відповідають певним замовленням.

10. Відкриття вікна "Зв’язки"

           1)Виберіть Файл, а потім – Відкрити.

           2)Виберіть і відкрийте базу даних.

          3)На вкладці Знаряддя бази даних у групі Зв’язки натисніть          кнопку Зв’язки.

Якщо база даних містить зв’язки, відображається вікно «Зв’язки». Якщо база даних не містить жодних зв’язків, і вікно «Зв’язки» відкривається вперше, відображається діалогове вікно Відображення таблиці. Натисніть кнопку Закрити, щоб закрити діалогове вікно.

          4)На вкладці Конструктор у групі Зв’язки натисніть кнопку Усі зв’язки.