Надо ответить на вопрос, зашифрованный тут. всё просто. это unicode: \u041c\u041e\u041b\u041e\u0414\u0415\u0426! \u0421\u041a\u041e\u041b\u042c\u041a\u041e \u0422\u0415\u0411\u0415 \u041b\u0415\u0422? \u0421\u041a\u041e\u041b\u042c\u041a\u041e \u0411\u0418\u0422 \u0412 \u0411\u0410\u0419\u0422?

МОЛОДЕЦ! СКОЛЬКО ТЕБЕ ЛЕТ? СКОЛЬКО БИТ В БАЙТ?Уважаю...
8 бит в 1 байте

Кого називають натуралістами. учені — це люди, які цілеспрямовано вивчають явища навколишнього світу. тих, які досліджують явища природи, називають натуралістами. у минулому, вивчаючи здебільшого рослини і тварин, натуралісти шукали відповіді на запитання про їх будову, життєдіяльність, походження, різноманітність, взаємодію між собою тощо.учені-натуралісти не лише спостерігають та описують природу, а й проводять експерименти. один із таких експериментів провів у xviii ст. ійський натураліст джозеф прістлі. у результаті цього експерименту було встановлено, що рослини виділяють кисень — «газ життя».джозеф прістлі    дослідженням натуралістів сприяли ічні подорожі.не всі погляди натуралістів залишаються донині правильними. частина з них застаріла. але це не применшує внеску вчених-натуралістів минулого для формування сучасних природничих наук. своїми працями вони започаткували цілеспрямоване дослідження тіл живої та неживої природи, яке до розвитку фізики, біології, хімії, ії, астрономії. неабияку увагу вчені-натуралісти минулих століть приділяли дослідженню організму людини. всесвітньо відомий лікар парацельс (1493— 1541  pp.) теж був натуралістом. він відстоював думку про те, що жива і нежива природа має однаковий склад. це давало йому змогу успішно добирати речовини для лікування хворих.здобутки лікаря і натураліста парацельса відкрили широкі горизонти для розвитку медицини. з тих пір минуло багато часу. нині аптеці є багато ліків, створених завдяки дослідженням учених.натуралісти ведуть спостереження за природою, пізнають її дослідницьким шляхом, описують побачене. завдяки науковій діяльності вчених- натуралістів сформувалися природничі науки — астрономія, біологія, фізика, ія, хімія.парацельсм. в. ломоносов (1711 — 1765). відомий російський природодослідник михайло васильович ломоносов здійснив багато відкриттів. зокрема, він дійшов висновку, що на землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. учений відкрив закон збереження маси речовин. м. ломоносов деякий час навчався в україні у києво-могилянській академії. потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.м. в. ломоносовчарлз дарвін чарлз дарвін (1809—1882). ійський учений-натураліст чарлз дарвін увійшов в історію природничих наук як дослідник походження видів живих організмів на землі. проведенню досліджень посприяло п’ятирічне навколосвітнє плавання в 1831—1836  pp.  за цей час він зібрав велику кількість цінних для науки матеріалів (рештки викопних тварин, численні зразки рослин, описи спостережень за природою в різних куточках землі). завдяки зібраній ним колекції рослин і тварин стало відомо про поширення організмів на нашій планеті. чарлз дарвін зробив висновок, що вимерлі тварини й ті, які існують нині, мають спільне походження, але останні істотно змінилися. свої погляди природодослідник виклав у книжці «походження видів шляхом природного добору». усі примірники книжки було розкуплено за один день, що свідчить про видатні успіхи вченого. в. і. вернадський (1863—1945 рр). україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня володимиром івановичем вернадським. він став організатором і першим президентом академії наук україни, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку землі, в якій поширене життя. свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «біосфера» (1926    в. вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність україни.скарбничка знаньземля — єдина з усіх відомих планет, де існує життя. оболонка, в якій поширене життя, називається біосферою (мал. 8). вона охоплює частину атмосфери (заввишки близько 20 км від поверхні землі), частину літосфери — твердої оболонки (завглибшки 5 км) та всю гідросферу — водну оболонку землі.в. і. вернадськиймал. 8. складові біосферистаньте дослідниками природи нині юними натуралістами називають учнів, які під керівництвом учителя вивчають рослини і тварин у шкільних куточках живої природи, на станціях юних натуралістів тощо. ви також можете долучитися до одного з гуртків. водночас можна самостійно провести нескладне дослідження (тривалістю не менше місяця) за поведінкою, живленням, способом життя ї тварини. для фіксування результатів спостереження по можливості використовуйте фотографування. доберіть із різних джерел цікаві відомості про тварину, за якою спостерігаєте. з’ясуйте, персонажами яких казок, легенд чи пісень вона є.

В начале мы создаем массив случайных элем.
Потом работаем с ним.
Нам нужны 2 переменные:
1 - переменная, для сохранения результата (номера).
2 - переменная флажок.
Мы обходим весь массив ПО СТОЛБЦАМ.
В начале обхода конкретного столбца переменной флажка присвоим 1.
Сравниваем текущий элемент столбца с последующим,
если они не равны то ставим флажок 0

Код:
//Размерность массива
const n = 3;
//Сам массив
var 
ar : array[1..n,1..n] of integer;
//Переменные для работы с массивом
var 
i,j : integer; 
//Переменные для поиска столбца
//f - переменная флажок, которая по окончанию обхода столбца будет
//показывать одинаковы ли элементы в нем
//numb - переменная, в которой сохраним номер столбца с
//одинаковыми значениями элементов.
var 
f,numb : integer;
begin
//Создание и вывод на экран массива
//Элементы генерируются случайным образом
//  
for i:=1 to n do 
begin   
for j:=1 to n do   
begin     
ar[i,j] := random(2);     
write(ar[i,j]:3);   
end;   
writeln;   
end;  
// 

//Вот сам алгоритм поиска
//
//Записываем в numb значение -1
//Если в процессе работы значение не изменится (-1)
//То означает, что в массиве нет одинаковых столбцов
  numb := -1; 

//Идем по массиву
//
for j:=1 to n do
//Момент начала конкретного j столбца  
  begin    
//записываем в f значение 1
  //Предполагаем, что столбец одинаков
  //Если в конце обхода конкретного столбца значение f=1
  //Значит, что данный столбец одинаков
  f := 1;    
 
//Идем по столбцу
// n-1
//(т.к сравниваем текущий со следующим)
for i:=1 to n-1 do   
begin  
//Сравниваем текущий элемент столбца, со следующим     
if (ar[i,j] <> ar[i+1,j]) then
    //Если они не равны, то изменяем значение флажка f на 0       
    f := 0;   
end; 
//Конец обхода конкретного столбца  
 
//Если столбец одинаков   
if (f = 1) then
    //то записываем его номер в numb     
    numb := j;  
end;  
//  

//Вывод результата 
if (numb <> -1) then   
writeln('Столбец №: ',numb) 
else   
writeln('Нет ни одного одинакового столбца');    
end.