Дополните таблицу устройствами ввода /передачи и внешней памяти: устройства ввода, внешняя память, устройства вывода, устройства передачи/приема

procedure IN1(var a,b:real;n:integer;var y:real);

var

p:real;

i:integer;

begin

y:=1;

for i:=1 to n do

begin

p:=exp(b*ln(a));

y:=p*y;

end;

end;

procedure IN2(var a, b:real; n:integer; var y1:real);

var

p:real;

i:integer;

begin

y1:=0;

for i:=1 to n do

begin

p:=exp(b*ln(a));

y1:=y1+p;

end;

end;

begin

write(' Введите a, b,n');

readln(a,b,n);

IN1(a,b,n,y2);

writeln('p1 ',y2:10:2);

writeln(' Введите c, b,m');

read(a,b,n);

IN2(a,b,n,y3);

writeln('s ',y3:10:2);

write(' Введите e, f,L');

readln(a,b,n);

IN1(a,b,n,y5);

writeln('p2 ',y5:10:2);

y6:=(y2+y3)/y5;

writeln(y6:8:3); end

Python— інтерпретована об'єктно-орієнтована мова програмування високого рівня зі строгою динамічною типізацією.[6] Розроблена в 1990 році Гвідо ван Россумом. Структури даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв'язуванням роблять її привабливою для швидкої розробки програм, а також як засіб поєднування наявних компонентів. Python підтримує модулі та пакети модулів, що сприяє модульності та повторному використанню коду. Інтерпретатор Python та стандартні бібліотеки доступні як у скомпільованій, так і у вихідній формі на всіх основних платформах. В мові програмування Python підтримується кілька парадигм програмування, зокрема: об'єктно-орієнтована, процедурна, функціональна та аспектно-орієнтована