#include <iostream>
#include <string>
using namespace std;
int main()
{
int i=0;
string s;
getline(cin, s);
while (s[i])
{
if (s[i]==' ' && s[i+1]==' '){
s.erase(i,1); i--;
}
i++;
}
if (s[0]==' '){
s.erase(0,1);
}
if (s[s.length() - 1]==' '){
s.erase(s.length() - 1, s.length() - 1);
}
cout << s << endl;
return 0;
}
Объяснение:
Если тебе нужно с Сириусом, добавь меня, я думаю мы сработаемся)
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Поясните фразу: «не любой растр целесообразно преобразовывать в вектор».
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на чотири періоди — домеханічний, механічний, електромеханічний та електронний.
Найдавнішим лічильним пристроєм, наданим людині самою природою, була її власна рука. Спочатку люди лічили на пальцях однієї руки, потім на пальцях двох рук, а в деяких племенах використовували для цього ще й пальці ніг.
Наступним кроком у розвитку лічби стало використання камінців та інших предметів. Для запам’ятовування чисел робили зарубки на кістках тварин, в’язали вузлики на мотузках.
Перший у світі автоматичний обчислювальний пристрій для обчислень було описано у 1623 році німецьким ученим Вільгельмом Шиккар-дом. Запропонована ним ідея пристрою із застосуванням підсумкового та розмножувального механізмів використовувалась надалі у всіх механічних обчислювальних машинах.
Першу механічну лічильну машину сконструював у 1645 році французький учений Блез Паскаль. Він виготовив її для полегшення роботи свого батька, що працював податковим інспектором.
Відомий німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц у 1673 році створив перший арифмометр — машину, яка виконувала чотири арифметичні операції.
У кінці ХІХ ст. американець Герман Голлеріт, син німецьких емігрантів, сконструював електричний перфокартковий обчислювальний пристрій для розв’язування складних статистичних задач. Інформацію кодували за до перфорацій у спеціальних картах, що розміщували в машині у певному порядку. Електричний пристрій розпізнавав отвори і посилав сигнали в обчислювальну машину. Пристрій Голле-ріта був настільки вдалим, що Бюро перепису США використало його
при опрацюванні даних перепису населення у 1880 році. У 1887 році Росія купила цю машину для опрацювання даних першого перепису населення. Пізніше Голлеріт очолив фірму з виробництва перфокарт,
яка з часом перетворилася на відому фірму ІВМ.
Объяснение: