1) в эпоху возрождения возрос интерес: а) к науке б) к с) к искусству д) к музыке 2) культура гуманизма носила характер: а) светский б) религиозный с) античный д) светско -религиозный .3) просветители критиковали: а) абсолютистские порядки б) существующую систему образования с)невежество и бездарность католической церкви д) мораль 4) наибольшее внимание просветители уделяли: а) естествознанию б) с) д) астрономии 5)какой город становится центром гуманизма в 16 веке в.? : а) флоренция б) лондон с) мадрид д) рим 6) каким термином принято называть эпоху возрождения: а) ренессанс б) барокко с)ампир д) готика ​

1) античности. (к сожалению, такого ответа нету тут)

2) светский

3) абсолютистские порядки

4) естествознанию

5) флоренция

6) ренессанс

надеюсь, я тебе ! желаю удачи!

Україна і світ на межі хiх— xx століть: особливості господарського життя економічне становище провідних країн світу кінця xix - початку xx ст. соціально-економічний розвиток україни на межі століть. господарство україни в роки першої світової війни.економічне становище провідних країн світу кінця xix — початку xx ст.          утвердження індустріального суспільства завершило формування на зламі xix — xx ст. світового господарства як сукупності національних господарств, зв'язки між якими здійснювалися за зовнішньоекономічних відносин. передумовами формування світового господарства був розвиток машинної індустрії та міжнародних засобів зв'язку, транспорту; міжнародний поділ праці призвів до наявності економічно розвинутих країн і країн з відсталою економікою; розвиток міжнародної торгівлі та утворення світового ринку.важливим чинником, що позначився на формуванні світового господарства, було утворення колоніальних імперій. наприкінці xix ст. ія і франція стали величезними колоніальними державами. площа колоніальних володінь ії 1899 р. дорівнювала 9,3 млн. кв. миль, населення британської імперії - 309 млн. чоловік, відповідно у франції — 9,7 млн. кв. миль і 56,4 млн. чоловік. німеччина, японія, сша лише із середини 80-х років xix ст. стали на шлях колоніальних загарбань.міжнародний поділ праці являє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції для задоволення потреб ринку. протягом xix ст. ія була "майстернею", спеціалізуючись на виробництві та продажу іншим країнам машин і устаткування. спеціалізація визначала розвиток виробництва. так, німеччина посідала чільне місце у світовому виробництві сільськогосподарської техніки, залізничного устаткування, парових котлів, картоплі, спирту, цукру, виробів хімічної промисловості; франція — текстильних машин, шовкових і суконних тканин; ія - машин, взуття, шкіргалантереї, виробів харчової промисловості, чорних металів; бельгія - зброї та інструменту, австро-угорщина - металів, цукру, хмелю. колоніальні країни спеціалізувалися на виробництві так званих колоніальних товарів — бавовни, прянощів, кави, цукру, натурального каучуку, джуту.результатом міжнародного поділу праці стало формування світового ринку товарів, кредитів, валюти, послуг та ін. невпинно зростали обсяги міжнародної торгівлі, в яку були втягнуті практично всі незалежні та колоніальні країни.у роки промислового перевороту та індустріалізації світовий товарообмін перевищував темпи зростання виробництва. провідну роль у світовій торгівлі відігравала ія. це пояснювалося наявністю у неї значної кількості товарної маси внаслідок промислового перевороту, що почався раніше, ніж в інших країнах; наявністю колоніальних володінь; індустріалізацією в європі й сша, низькою вартістю товарів, великим торговим флотом.з 1896 р. почався перелом у світовій торгівлі. ціни систематично зростали внаслідок монополізації виробництва і розробки золотих копалень на алясці, в канаді, півдні африки. зменшилася питома вага європи в світовій торгівлі. одночасно посилилося значення американських і азіатських країн. відбулися зміни в структурі товарообміну. якщо для xix ст. був характерним обмін промислових товарів на сировину і продукти харчування, то на початку xx ст. зросло значення фабрикатів у експорті всіх європейських країн і сша.характерною ознакою зовнішньоекономічних відносин був імпорт сировини з колоніальних країн, оскільки найбільш розвинуті промислові країни, за винятком сша, були мінімально забезпечені сировиною.у світовій торгівлі сільськогосподарськими продуктами превалював аграрний протекціонізм, посилений кризою

1730- учреждение двух новых гвардейских полков измаиловского и конного 1731- начало вхождения казахских земель в состав россии. учреждения в петербурге шляхетского кадетского корпуса. 1733-1735 участие россии в войне за польское наследство. 1733-1739 россия в ходе - турецкой войны приобрела бывшую крепость азов и степь между бугом и   днестром без права держать корабли на чёрном море. молдавия приняла подданство россии 1733-1743 работа великой   северной экспедиции по исследованию сибири 1734- введения на украине правления совета род руководством сената. 1735-1740 восстания башкир. 1736 ограничение военной службы 25 1738- восстание киргизов. основание школы в петербурге.