Как изменилось человеческое общество после появления металла?

Положительные и отрицательные последствия монгольских завоеваний и создания Монгольской империи для народов Евразии:

Отрицательные последствия:

1)Разорение стран,уничтожение городов,деревень,сёл.

2)Огромные человеческие потери,кого не убили в боях,угоняли в плен.

3)Упадок земледелия,ремесленничества,духовный и культурный кризис.

4)Непомерная дань разорённых народов в казну Могольской империи.

5)Распространение болезней,эпидемия чумы.

6)Остановка экономического развития стран,возможность повторных набегов и разорений.

Положительные последствия:

1)Недопущение войн между недружественными странами,и как следствие-сплочение и налаживание добрых отношений между бывшими врагами,устранение междуусобиц.

2)Развитие торговли,укрепление межнациональных связей,появление множества торговых путей.

3)Обмен ценностями культуры,новыми технологиями,внедрение новшеств. 4)Усиление безопасности городов,торговых путей,за счёт монголов.

5)Ассимиляция народов,смешение религий,распространение ислама,благодаря языческой веротерпимости монголов.

6)Развитие управления государством,систематизация и совершенствование управления.

Объяснение:

Гайдамацькі загони складалися з селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. Поруч з українцями активну участь у гайдамацькому русі брали росіяни, білоруси, молдовани.

Керували загонами переважно запорізькі козаки, які мали великий досвід боротьби проти польських панів і турецько-татарських завойовників. Запорізька Січ не тільки давала притулок гайдамакам, а й брала активну участь в озброєнні повстанців та їхній військовій підготовці.

Спочатку гайдамацькі загони були невеликими й вели боротьбу розрізнено, переважно партизанськими методами.

Гайдамаки нападали на панські маєтки, знищували панів і шляхту. Відібране у феодалів майно вони ділили між собою та віддавали селянам. Гайдамаки знаходили повне співчуття й підтримку серед простого народу та православного духовенства. Тікаючи від переслідування, вони часто переховувалися в православних монастирях. Поява гайдамацьких загонів сповнювала жахом панів.

Захоплених у полон гайдамаків жорстоко мордували: саджали на палі, четвертували, вішали. Попри тортури, вони трималися з мужністю, яка вражала навіть ворогів.

Гайдамацьке повстання 1750 року

+Виступи селян на Правобережжі й у Галичині тривали, а 1750 року перетворилися на могутнє антифеодальне повстання. На до селянським загонам прийшли гайдамаки, очолювані М. Сухим, П. Тараном, О. Письменним, Ляхом, М. Теслею. Повстанці вбивали феодалів і ксьондзів, палили й руйнували замки, костьоли, знищували боргові документи й архіви. Загони повстанців узяли Умань, Вінницю, Чигирин, Корсунь і Фастів.