Что в рассказе правда а что вымыслен ? найдите в тексте 4 ошибки бернард нетерпеливо ерзал на дубовой скамье. рядом его сосед прилежно склонился над листком бумаги. а. бернард думал о том, как они вдвоем с другом арнульфом ( он был старше по возрасту и учился в другом классе ) побегут после занятий ставить силки на птиц.мальчик и не заметил , как к ним подошёл строгий отец мартин -учитель. в руках у него был учебник грамматики по родному языку ученого монаха алкулина . "опять бездельничаешь? ! "- голос святого отца прозвучал как гром среди ясного неба. и бернард был наказан- после уроков он должен был перевести большой отрывок из грамматики алкуина с родного языка на греческий

1) в то время не было листков бумаг 2) все дети учились в одном классе 3) учебников не было 4) все учебники были на греческом языке, и учеба проводилась на греческом языке

однако по условиям кревской унии языческое население вкл должно было принять крещение по католическому обряду. это было сложно. у жителей вкл, особенно язычников-литовцев, католичество воспринималось как элемент агрессии крестоносцев. поэтому необходимы были такие меры, которые сделали бы новую веру привлекательной для широких масс. уже в 1387 году феодалы, принявшие католичество, получили привилегии, которых не было у язычников и православных. браки между католиками и православными запрещались. для того, чтобы выйти замуж за католика, невеста должна была вначале перейти в католичество. еще большие права получили католики согласно условиям городельской унии 1413 г. с этого времени только они могли занимать высшие должности в государстве.

в результате православное население оказалось в неравном с католиками положении. такая политика руководства вкл обостряла обстановку в государстве, придавала внутренним конфликтам религиозную окраску. в 1432 и 1434 гг. во время гражданской войны власти были вынуждены уравнять православных и католиков в большинстве прав, однако положение о занятии высших государственных должностей только католиками формально действовало до 1563 г.

Розпад російської імперії не міг не вплинути й на населення бессарабії та північноїбуковини. ця подія викликала політичне пожвавлення серед місцевого населення. у результаті20 жовтня 1917 р. військовомолдавський з’їзд ухвалює в кишиневі до скликання всеросійськихустановчих зборів сформувати «сфатул церій» із 120 представників бессарабських політичних ігромадських організацій та 10 представників задністровських молдаван. таким чином, сфатул церій бувсформований у складі 150 депутатів, 138 з яких були кооптованими, а не обраними .отже, навіть лише цей один факт ставить під сумнів легітимність рішень, які цим органом булиприйняті, оскільки об’єктивно він не відображав волі населення, яке проживало на цій території.однак, незважаючи на це, 2 грудня 1917 р. сфатул церій проголосив створення молдавськоїнародної республіки у складі російської республіки . а вже 13 січня 1918 р. румунськівійська під командуванням генерала бручану, незважаючи на активний опір українськогонаселення та офіційний протест міністра закордонних справ унр дмитра дорошенка, окупувалибессарабію. румунській армії чинили опір не лише більшовицькі частини, а й воїни українськоїнародної республіки. однак ці дії були не дуже успішними, оскільки узгодженого керівництваукраїнськими частинами не було. а потім почалася агресія радянської росії проти унр, урезультаті якої 26 січня 1918 р. був захоплений київ. у такій ситуації центральній раді було не добессарабії. на порядку денному постало питання виживання молодої української держави .24 січня 1918 р. в умовах румунської окупації була проголошена незалежна молдавськареспубліка . після цього румунські військові почали підготовку до об’єднання цьогоутворення з румунією. готуючи інсценування «вільного волевиявлення народу», румунськіокупанти 27 березня 1918 р. розстріляли тих депутатів сфатул церій, які виступали протиприєднання бессарабії до румунії, і того ж дня провели відкрите й поіменне голосування вприсутності озброєних румунських військовиків. незважаючи на протести селянської фракції тадеяких інших груп, удалося отримати більшість, яка схвалила декларацію про об’єднання зрумунією .українська сторона не залишила цю подію без реакції. 13 квітня 1918 р. була прийнята«заява румунському урядові», в якій засуджувалася анексія бессарабії румунією, а також невизнавалося рішення «сфатул церій» про приєднання всього краю до складу королівства. крімтого, у заяві звучав заклик до румунського уряду переглянути бессарабське питання й датиможливість вільно самовизначитися «всьому бессарабському населенню». насамкінець удокументі висловлювалася надія, «що румунський уряд найде в бессарабському питанні певнийґрунт для згоди, котра могла б задовольнити обидві сторони». тим часом у парижі 28 жовтня 1920 р. між великобританією, францією, італією, японією та румунією без участі росії й україни та без проведення плебісциту (референдуму) було укладенодоговір про передачу бессарабії до складу румунії.