Чего не было во франции в 10-11 веках. 1) воин между феодалами 2) единого королевского законодательства 3) разделения страны на отдельные феоды 4) "дворцовой академии"

Мне кажется, что не было во франции только 4) дворцовой академии- мне кажется это единственный верный вариант.

Яопыт, древние предки начали изготавливать ручное мелкое рубило. этот предмет достаточно долго являлся универсальным орудием труда первобытных людей и применялся при самой разнообразной деятельности. среди деревянных предметов широкое распространение получила палка-копалка, имевшая заостренный конец. с ее древние люди выкапывали личинок, коренья, клубни из земли. чуть позже появилась дубинка и палица. в течение продолжительного времени первая использовалась как ударное, а вторая - как метательное орудие. применялись эти предметы и при собирательстве, и во время охоты, и для защиты от нападений хищников. чуть позже первобытный человек изготавливает копье. постепенно оно вытеснило палицу и дубинку. вместе с рубилом появляются и становятся достаточно распространенными различные орудия, изготовленные из камня. так, возникают скребки, отбойники, ножи, диски, остроконечники, наконечники для копий, резцы и прочее. как изготавливались орудия труда первобытных людей простые предметы были целостными. они изготавливались из одного каменного или деревянного куска. впоследствии стали появляться составные изделия. так, на конец копья стали прикреплять кремневый, а затем костяной наконечник, используя в качестве фиксатора кожаный ремень. к рубилам приделывались деревянные ручки. такие орудия стали прообразом мотыги,

подробнее - на -

столипінська земельна реформа (1906–1917) - вжита російським урядом, щоб селяни мали можливість володіти землею індивідуально. її метою було працьовитих селян придбати власну землю, і в кінцевому рахунку створити клас процвітаючих, консервативних, дрібних фермерів, який би стабілізував вплив у сільській місцевості та підтримував би самодержавство.

відсутність економічного успіху в сільському господарстві після емансипації 1861 року, а також жорстокі селянські повстання, що відбулися під час революції 1905 р., підказували необхідність відмовитися від общинного землеволодіння та замінити його на індивідуальну власність на землю. 22 листопада (9 листопада за старим стилем) 1906 року, поки дума (формальний законодавчий орган) не засідала, прем'єр-міністр петро аркадійович столипін видав указ, який дозволив кожному селянському господарству вимагати індивідуального права власності на свою землю та вихід з комуни. домогосподарство також може вимагати, щоб комуна надала йому консолідовану ділянку, еквівалентну розсіяним смугам, які вона обробляла. крім того, указ скасував спільну власність домогосподарств і зробив голову кожного домогосподарства єдиним власником майна

реформа мала лише помірний успіх. до кінця 1916 р. не більше 20 відсотків селянських дворів мали право власності на свою землю, хоча менше (приблизно 10 відсотків) отримало консолідовані наділи. реформа не перетворила селянство на опору підтримки, необхідну самодержавству. і протягом 1917 року селяни повсюдно брали участь у революціях, заволодівши майном, яке належало столипінським фермерам.